Іть розв"язати вправу 13, на стор.11, з української мови, дуже вдячна.

Аде вправа картинки не видно(

мати… чи є у світі найрідніша людина? вона дала тобі життя, навчила говорити. вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. її мудрі поради завжди тобі.

мати івана сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: «з панами, сину, не водися». та іван ще не був готовий сприйняти слова матері. згадка про те, що він «мужицький син», була неприємною, адже іван часто бував тепер гостем в одній панській родині. «я з самим кузьміним-караваєвим у преферанс граю», — пишався хлопець. захоплення зеленоокою панянкою мері зовсім знищило в івана бажання горнутись до простих людей, як заповідала мати.

та саме мері іванові побачити страшну прірву між панами й простими людьми, коли висловила своє презирство до знедоленого народу.

зіна, покоївка кузьміних-караваєвих, так і не змогла побачити цієї прірви, бо разом із панами насміхалась над своєю матір’ю, соромлячись її мови, поведінки й простого одягу. іван, спостерігаючи за тим, як ганьбили жінку-матір, раптом згадав і свою матусю, і її заповіт. «як же я міг переступити через її останнє святе » неможливо знайти щастя серед тих, хто зневажає твій народ. саме про це говорила мати синові перед смертю.

так слово матері іванові знайти правильний шлях у житті й не втратити себе.

кожна мати бажає своїй дитині тільки добра.

Унаш нелегкий час, коли шкала цінностей повністю перевернута, коли матеріальні блага важать більше від духовних надбань, починає здаватися, що вже щезли благородство та честь, доброта та милосердя. але це не так! є цінності, які не зникнуть ніколи, на них не вплинуть історичні кризи. ці цінності народжені, щоб жити вічно. є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. у житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами. усе це вимагає гідності. треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, — перед своєю совістю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі — на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність.