Придумать загадки про зошит, олівець та ручку

** * хутко стрибне на папір, і, хоч вір, а хоч не вір, враз напише нове слово. ось і речення готове. вправно пише у руці, бачать всі старання ці. (ручка) * * * дерев'яний та довгенький, маю носик я                    гостренький. на білому слід лишаю і всіх діток потішаю. (олівець) * * * у носатого івана одежина дерев'яна. він у чистім полі ходить і по ньому носом водить. нестрижений, нечесаний, гострим ножем затесаний. (олівець) * * * я, не шкодуючи себе, служити ладен вам щодня. червоне, жовте, голубе носити можу я вбрання. з братами я в коробці сплю. тож розбудіть хутчіш мене! бо дуже, діти, вас люблю, хоч серце в мене й кам'яне! (олівець)

Тіло жовте, серце чорне: тіло мовчить, а серце говорить. (олівець) тоненьке, кругленьке, серце чорненьке. хто на його слід погляне, думку його взнає. (олівець) чорний іван, деревяний каптан, де носом проведе, там помітку кладе. (олівець) загадки про ручку сталевий коник по білому полю бігає, за собою чорні сліди залишає. (ручка) у пеналі в неї дім, поряд з олівцем у нім. може цифри рахувати і перекази писати. (ручка) загадки про зошит то в клітинку, то в лінійку, написати тут зумій-но, і намалювати дещо зможеш, називаюся я … (зошит) *** чи в лінійку, чи в клітинку, чистим був, та за хвилинку мерехтить від цифр та літер. здогадались, що це, діти? ручці він говорить: «прошу! ». це шкільний учнівський… (зошит

    рано-вранці на тиночку всіх будить мій маленький друг півник.щоранку,як тільки сходить сонце півник своїм золотим голосочком пробуджує не тільки мою сімю а й усю  вулицю.він має дуже пишний хвіст який дуже всіх приваблює,а гребінь неначе маленька квіточка яка пишається на лугу.у господарстві він найголовніший.завжди наводить лад.     ось такий мій маленкий півник.                                                                                                             ps                                                                     вибач якщо щосьне так.

Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення. службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка).