Зробіть повний синтаксичний розбір речення. уже вишневі зацвіли садки, .і сніг пахучий падає на воду.

уже - прислівник.

вишневі - прикметник.

зацвіли - дієслово.

садки - іменник.

і - сполучник.

пахучий - прикметник.

падає - дієслово.

на - прийменник.

воду - іменник.

 

садки зацвіли - 1 граматична основа. (підмет і присудок).

сніг падає - друга.

 

підкреслення: уже-риска-крапка, вишеві-хвиляста лінія, зацвіли-дві риски, садки-одна риска, сніг-риска, пахучий-хвиляста, падає-дві риски, на воду-додаток(риска-риска-риска-риска)

 

складносурядне речення, складається з двох простих, сполучених сполучником сурядності "і".

1реч. - просте, повне, поширене означенням.

2 реч. - просте, повне, поширене додатком і означенням.

Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості. (іван огієнко) мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх. (олесь гончар) щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. (василь сухомлинський) бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п'янить. (олександр олесь) раби – це нація, котра не має слова. тому й не зможе захистить себе. (оксана пахльовська, д-р філологічних наук) мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування.

Ксожалению, и по нашему недопониманию, язык не воспринимается нами как национальное сокровище. а ведь культура языка – составная часть национальной культуры. в своих высших проявлениях язык – это: достояние, святыня народа. речь классики в ее высоких образцах и литургическая речь представляют вершины ценностной духовной иерархии самовыражения и выражения народа, они по существу своему – предметное воплощение высших духовных ценностей, без которых человек (и народ! ) теряет свое лицо, при поругании которых народ испытывает ущерб своего достоинства и духовной самостоятельности, оттесняется, становится духовно бессильным, уязвимым.  «слово дано людям только для того, чтобы благословят, , объединяться в справедливости, мудрости, любви. слово дано людям не для того, чтобы ослабит или уничтожить (унизить) других. его роль – поддержать и поднять упавшего, дать свет тому, кто бродит в темноте, указать дорогу потерявшемуся в пути».  (о.м. айванхов. золотые правила ежедневной жизни)  слово дано для стремления к истине. поэтому в произносимых нами словах – наша судьба. всякое зло – вот неясного, лживого, бранного слова.  речь – это великий дар, это сила и оружие. нужно отличать слово, употребленное во благо (светлое, просвещающее, ) вот слова, употребленного во зло (темного, замутняющего, разрушающего). нужно уметь духовно противостоять суесловию, слову лживому. нужно овладевать словом, речью для утверждения добра в жизни.