Скласти речення из словосполученням наша земля

Це  наша земля.у нашій землі .на  нашій  землі.

Якось навесні під дахом нашого будинку з'явилася дивна глиняна кошик. бабуся пояснила мені, що це гніздо ластівок. ластівки радували нас невигадливими пісеньками. коли у них вилупилися пташенята, турботливі батьки ловили для них жучків і комах. минуло небагато часу, пташенята зміцніли, і мама-ластівка стала вчити їх літати. пташенята були дуже смішними і неповороткими. але не ми встигли озирнутися, як із забавних пташенят вони перетворилися на граціозних дорослих птахів.  восени ластівки відлетіли у теплі краї. але ми не сумували, бо знали, навесні вони обов'язково повернуться.

Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. з собою обов’язково беру фотокамеру. сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. на невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. розквітла перша квітка весни. два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. а ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. м’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.