Книги нас оточують скрізь здається, що вони існували завжди але це не так людина не зразу збагнула, що можна записувати свої думки спочатку люди пробували писати на глиняних табличках, на корі дерев, на тонкій шкірі тварин алетакі книги були незручними пізніше винайшли папір на якому стало легко писати і малювати з паперу почали виготовляти і книги

 

Ітоді тато вийшов з печери, відламав гілочку від дерева, став мочати її в кашу й облизувати. було смачно, але каші в рот потрапляло зовсім мало. мама подивилася на це, вийшла на вулицю і зірвала з дерева лист. потім вона згорнула цей лист і спробувала їсти їм кашу. лист прогинався і їсти було незручно. син довго дивився на марні спроби батьків, а потім сказав: - давайте об'єднаємо ваші ідеї в одну. він відламав з дерева гілку товстіший, дав татові і сказав: - надай їй форму листка, як у мами. тільки залиш держак довший, щоб тримати було зручніше. тато зробив, як сказав йому син. попробували їсти кашу - зручно! так і вийшов перший прообраз сучасної ложки.

Кились  давно, я з батьками купляв лотерейні  білети.  згодом ми про них   тому  що  знали, виграти  там,  практично  неможливо.  але  ось  через дев'ять місяців, на нашу почтову адресу прийшов  лист.  в ньому йшлося про виграш в два  мільйони гривень. ми  з сім'єю  були на сьомому  небі від щастя. я  одразу побіг ділитися надзвичайною новиною зі своїми друзями.  подумки  я розумів, що ось збулася моя  мрія,  поїхати  в  європу.  мої два найкращих друга, мешкали разом зі мною на одній вулиці. коли я зібрав разом своїх друзів, то відразу повідомив їм цю прекрасну новину. вони звичайно подумали що це я пошуткував, тоді вони побачили в моїх руках лист, та зрозуміли що це подарунок долі, який заслужили я, та моя сім'я. разом з ними, ми грали цілий день, вони були горді за мене, тому що не кожна людина може виграти два мільйони гривень.