Диалог миж двома однокласниками пид час шкильной перерви.

Привіт привіт що ти робиш сьогодні ввечері? та так нічого а що трапилось? я хотіла щоб ти мені з добре,) добре бувай! бувай!

Привіт.                                                                                                                       -привіт.                                                                                                                     -давай після уроків погуляємо?                                                                                   -добре !                                                                                                                     -от тільки зараз урок почнеться тому сідай за свою парту.                                         -добре.

    мабуть, немає таких людей, що не люблять веселку. і це зовсім не дивно. як відомо, вона з'являється тоді, коли погода дарує нам промінці сонця після дощу. вона ніби нагадує нам про те, що навіть після сумної полоси у житті обов'язково знайдуться радісні моменти.      кожний колір злівається з іншими, утворюючи при цьому фантастичну картину! на перший погляд здається, що можливо навіть пробігти по веселці, радісно посміхаючись світу. у дитинстві я мріяла про це. на мій погляд, це було б просто чудово!   на мій жаль, разом зі зміною погоди зникає і ця різнобарвна красуня, але вона ще довго нагадуватиме про маленькі дива у житті кожного. 

звичайно є! житя сповнене пригод і несподіванок. в ньому є друзі та родна. ти живеш, коли ти щасливий: у тебе є кохана людина, ти займаєш активну громадську позицію, займаєшся улюбленою справою. і при цьому ти не забуваєш про себе. тобто тобі вистарчає часу на доглад за собою свій розвиток, і на інше, що має для тебе хоч якесь а і це коли ти робиш те що тобі говорять, ти розумієш, що це тобі не цікаво воно тобі не подобається ти цього не хочеш, але ти це робиш, бо ти а твоє життя проходить на одному диханні. воно є однотонним і не має жодних а в ньому не має ні сім'ї, ні друзі, ні хоббі