Ічні назви до складу яких входить якісний прикметник , що означає колір

жили у країні граматиці українські префікси. було їх дуже багато:   роз-, без-, під-, над-, від-, між-, і були вони поважними, і пишалися собою, бо служили українській мові - одній з найчарівніших мов світу.шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.але в кожній сім'ї бувають префікси  з-  і  с-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. а коли кликали всіх до роботи,  з-  і  с-створювали такий безлад у країні! уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось слова! хто перший добіг, той і став. так, кого хочеш, можна збити з пантелику! поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, особливо обурювалися префікси  роз-  і  без-. "ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі! "але вмовляння не . і тоді префікси зібрали велику наукову раду. вони виступали з доповідями, і нарешті ухвалили  правило: префікс  с-  пишеться перед буквами к, п, т, ф, x,  префікс  з-  пишеться перед усіма іншими буквами.і все.

з того часу префікси  з-,  с-  і пишуться за такими правилами. бо правила є обов'язковими для виконання.

хіба що невігласи цього не знають. але у нас таких немає!

зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, інтернету. тому часто доводиться чути, що інтернет та книжка стали ворогами. мовляв, інтернет витіснить надруковану книгу. а я думаю, що це абсурд.

раніше те саме казали про телебачення. але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. а не читають книг ті, хто й без телевізора та інтернета нічого б не читав. просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в інтернеті та граються смартфонами.

я вважаю, що інтернет, навпаки, є книзі. зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. наприклад, твори для шкільної програми. раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. а тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».отже, книги стали доступніші завдяки інтернету.

ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. в ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею.

я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився інтернет. я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому . а тепер попросиш книгу, а у відповідь: «скачай в інтернеті». не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.