Це розповідь про тварину. випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою маргаритою. вона дуже хотіла улюбленця. але батьки відмовилися подарувати його. мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. від хом'яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. сестра, звичайно, засмутилася. стояла зима. одного вечора марго почула дивний шурхіт біля вікна. нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. сестра підбігла до вікна та побачила зовні на засніженому підвіконні жовто- зеленого папужку! дзьоб та довгий хвостик у нього були синього кольору! видно було, що папуга сильно змерз, напевно, випадково вилетів із будинку. сестра стала галасувати, прибігли її батьки. вони почали говорити, що папуга вже замерз. що він все одно скоро помре, навіть якщо його забрати додому. але все ж вони вирішили ризикнути і стали розклеювати утеплене на зиму вікно. вони дуже намагалися не шуміти! адже пташка могла злякатися, злетіти та загинути на морозі. як тільки вікно трошки відчинилось, марго одним спритним рухом схопила папужку. птаха відігріли, і вин вижив. папужку назвали гошею. так у моєї двоюрідної сестри з'явився ій улюбленець, про якого вона так мріяла! а маленький папужка просто дивом врятувався від лютої зими!
char40
06.08.2021
Моя улюбленна тварина – собака, її звати джуля, я її дуже люблю. зараз я вам про неї розповім. її потрібно 2-3 рази на день вигулювати.щоб вона була вихован, її треба навчити. наприклад, якщо вона хоче їсти, хай прийде до господара і почне гавкати, що чоче їсти. а ще, як прийдуть сусіди чи гості, навчити його, щоб давав лапу. але вчити собаку потрібно змалку і вчити щодня, щоб він запамятовував.тоді він все запамятає.собака - це друг людини, він як ніхто людині. кажуть люди, що собака пізнається в біді як ніхто інший. якщо ви немаєте нікого, заведіть саме собаку.