Діалог розмови з мамою про ії робочій день

                мамо ким ти працюєш? -                я працюю вчителем.  -        а що ти робиш на роботі? -                я   навчаю дітей писати, читати та знайомлю їх з навколишнім світом..  -        який вчитель повинен бути? -                уважний,   терплячий та   талановитий.  -                тобі подобається твоя робота? -                  так, дуже.  -                і тобі мамо за розмову. -                    будь ласка. 

текст складено в художньому стилі.

смачна винагорода

хоча моя бабуся живе в місті, вона полюбляє працювати на землі. у неї є дача, і часто на вихідні ми туди їздимо. мені подобаються ці поїздки, бо там є ліс і гарна річка. звичайно, ми ємо бабусі поратися в городі, але з більшим задоволенням біжимо купатися. та бабуся нам завжди каже, що хто літом працює, взимку не голодує. і це правда. попри те, що основні продукти ми купуємо в супермаркеті, усе ж бабусин томат і солоні огірочки набагато смачніші. та й не купиш ніде такої смачної полуниці й таких соковитих персиків, як з бабусиної дачі. тому, хоч ми й любимо купатися і бігати в лісі, усе ж старанно працюємо на дачі, бо знаємо - поживні овочі, ягоди й фрукти винагородять вас своєю смакотою.

риси характеру тугара вовка а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість; д) корисливість; е) улесливість. тугар вовк — не щасливий. батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. але в цьому тугар вовк сам винний. його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя максимові). тугар вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник. т. вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. і виправдання йому не може бути. навіть тоді, коли т. вовк рятує максима, якого хотів зарубати бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом. на прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.   цитатна характеристика тугара вовка • «…був мужчина, як дуб. плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів».   • «…новий тухольський боярин, недавно князь данило дарував йому в тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я зелеменя, …побудував собі гарну хату…»   • «хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще раду…»   • «тільки мені ви затроюєте життя в тім раю».   • «нічого мене не обходить ваша копа. я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним».   • «зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю…»   • мирослава: «гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? ні, радше згинути нам із голоду під плотом! » «вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».   • з рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів».   • «…тугар вовк у битві над калкою зрадив русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. …боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість. діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше. боярин в кінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в тухольщині. не допитуючись, для чого задумав боярин покидати галич і для чого хоче закопатись в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь данило дав йому даровизну — очевидно, рад був його позбутися».   • максим: «ти глянь на себе! може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. адже до вчора ще був ти раб княжий, а нині ти вже раб великого чінгісхана і, певно, полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира».   • «…зрадника, чоловіка, що потоптав сам свою честь, котрому проте ніяка честь не належиться».   • максим: «у мне пута на руках, а в тебе на душі! »   • «коб тільки мені по тих трупах дійти до власті й сили,— обернувся б і я лицем проти них. але сей поганець, сей максим,— то мені борець! а хто знає, може, й він міг би послужити до моєї цілі? треба використати його, коли його маю в руках. тепер, коли він у моїх руках, треба приєднати, вкоськати його трохи,— хто знає, на що ще може він пригодитися».   • бурунда: «псе блідолиций. подвійний зраднику — се твоя вина! ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо! »   • «ще не вся надія монголів пропала. треба користати з того, що в руках…»   т. вовк — не щасливий. батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. але в цьому тугар вовк сам винний. його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя максимові). тугар вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник.   т. вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. і виправдання йому не може бути. навіть тоді, коли т. вовк рятує максима, якого хотів зарубати бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом.   на прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua