Сслова у якихпиши спочатку на голос перший а потим другий-третий. шофер. дочка украёнський старий новий одинацять чотирнацять дрова столяр завдання запитання ознака

Дрова, столяр. шофер,  дочка, старий, новий, завдання ,ознака. український,  одинадцять, чотирнадцять, запитання.

Объяснение:

Мова будь-якого народу - це його історична пам’ять, втілена в слові. Тисячолітня духовна культура українського народу своєрідно і неповторно відбилася в українській мові, в її усній і письмовій формах, в пам’ятниках різних жанрів - від давньоруських літописів і билин до творів сучасної художньої літератури. І, значить, культура мови, культура слова постає як нерозривний зв’язок багатьох і багатьох поколінь.

Жаргони об’єднують людей одного роду занять, а у випадку з молодіжним жаргоном - і одного віку. Школярі виростають - і цілком можливо, що через кілька десятиліть «шнурки»(в сучасному розумінні) або «хавати» стануть звичайними словами. Ніхто не може передбачити долю того чи іншого жаргону. Слово може забутися через рік, а може залишитися на століття ...

Молодіжний сленг існує, і це явище усталене в часі, хоча воно є рухомим і мінливим. Мова істотно змінюється прямо на очах нашого покоління.

Наприклад, за часів наших дідусів і бабусь гроші називалися тугриками, за часів батьків - мані-мані, у сьогоднішньої молоді в ходу бабки, бакси, зелень, капуста. Десять - двадцять років - незначний термін для розвитку мови, але в історії бувають періоди, коли швидкість мовних змін значно збільшується.

Так, стан української мови в кінці 20 - початку 21 століття може служити прекрасним підтвердженням цього факту. Зміни торкнулися і самої мови, і умов її вживання. Радіти цьому чи засмучуватися? Боротися зі змінами або приймати їх? Зміни в мові, їх соціальні причини та наслідки - одна з найцікавіших тем дослідження сучасної науки.

Вважається, що мова сама по собі не може розвиватися. ЇЇ розвивають люди, і велику роль в цьому розвитку грають діти, вільно займаючись словотвором. Причиною цього може бути протест молоді проти узвичаєних норм, вічний конфлікт «батьки-діти», непорозуміння зі старшим поколінням, незадоволення дійсністю. Усе це сприяє появі негативно оцінних сленгових неологізмів і активному їх поширенню.

Внутрішній світ ліричного героя у творах франческо петрарки

ліричний герой – це суб'єкт ліричного твору, персонаж лірики. великий поет, говорячи про себе самого, про своє я, говорить про загальне - про людство , бо в його натурі лежить все, чим живе людство. таким був і ліричний герой франческо петрарки – ніби уособленням самого поета, до безтями закоханого у лауру чоловіка.

єдність "канцоньєре" забезпечує єдність особистості ліричного героя, людини епохи відродження, гуманіста. хоча кожен твір, який увійшов у «книгу пісень» цінний сам по собі, проте, він - частина цілої книги - ліричного щоденника її героя, людини нової епохи, чия людяність знаходиться і розвивається завдяки любові. саме тому в «канцоньере» входять твори, присвячені гострим політичним питанням сучасності. ці події ліричний герой передає і оцінює з гуманістичних позицій. в любові до лаури укладена вся краса, вся досконалість і вся суперечливість світу, саме ця любов відкриває ліричному героєві світ.

головний герой «канцоньере» - об'єктивний образ сучасника-гуманіста, наділеного новим баченням життя з тими протиріччями, які були притаманні епосі треченто. ліричний герой «книги пісень» усвідомлює суєтність земних радощів і при цьому не менш чітко усвідомлює марність своїх спроб повністю від цих радощів відмовитися і обрати шлях, що веде до порятунку на небесах.

в автобіографічній книзі прози «моя таємниця» суперечка між франциском і августином про марність земного кохання закінчується таким підсумком: франциск говорить, що не може приборкати своє бажання, а августин відповідає: «але, нехай буде так, раз не може бути інакше».