Діалог на тему: "мій літній відпочинок"

Після довгого літнього часу на відпочинок, першого дня у школі зустрілися дві подруги аня і людмила. і зав"язалася в них розмова : - привіт, ане ! - мовила людмилка. - привіт , людмилко ! - відповіла аня. - ти така засмагла, ане! ти , мабуть, десь відпочивала цим літом? - так, це й дійсно так. я була на морі, у чудовому місті херсон. у мене повно нових вражень ! я вперше, цього літа, побувала в тому мальовничому місці, побачила тутешнє море. ще, я була  в аквапарку, де каталася на різних водних атракціонах . я засмагала та купалася. мені дуже сподобався мій відпочинок на морі цього року! - так , дійсно , у тебя було чудове літо! - так, це дійсно так! а як пройшло у тебе літо , людмилко ? , -запитала аня. - цього року, я нікуди не їздила, проте моє літо видалося чудовим! кожного дня я купалася у нас на ставку та грала у різні ігри зі своїми друзями. на кінець літа, я повторювала вивчений матеріал та готувалася до школи. - я рада , що у нас обоїх гарно пройшло літо. добре, бувай, зустрінемось . - гаразд, бувай!

Це прекрасне місто під назвою Полтава недарма розташувалося в центрі України. Воно зовсім не схоже на своїх сусідів-мільйонників за швидкістю і ритму життя, і в Полтаві  життя тече дійсно розмірено і душевно. Полтава – це, коли шлях з будь-якої точки міста до центру займає лічені хвилини. Так що вже гріха таїти – на відміну від тих самих мегаполісів, в Полтаві у вас завжди є вибір: або проїхатись, або пройтися пішки.

Це місто, якому Микола Гоголь не втомлювався співати дифірамби, залишаючи частинку своїх вражень в багатьох творах. Це і місто, яке є батьківщиною Івана Петровича Котляревського. Поряд з пам’ятниками вічним класикам, в місті з недавніх пір красується пам’ятний знак Полтавській галушці (єдиний у всьому світі, між іншим), ложку з якого вподобали для своїх фотографій всі туристи.

Объяснение:

в когось вона є. хтось її втратив. комусь вона не дає спокійно жити… хто вона взагалі така, ця совість? чи потрібна вона сучасній людині? питання не з легких. насамперед, треба розібратися, що таке совість.

як правило, про неї починають думати тоді, коли вона вже мучить людину. особливість совісті в тому, що вона не має чітких зовнішніх критеріїв. поняття совісті у кожної людини своє. вона надає людині орієнтир в світі її пріоритетів та вчинків. совість є оцінити свою поведінку з точки зору моральних цінностей конкретної людини. те, що для одного є неприйнятним, для іншого – деталь, не варта уваги.

на мою думку, совість – здатність людини до морального самоконтролю, що висвітлює всі думки та вчинки з позиції «добро/зло». якщо людина робить хибний крок, або помилковий вибір, чи просто кривдить близьку людину, наприклад, совість як внутрішній дзвіночок починає тривожити її, нагадуючи, та звертаючи увагу на те, що саме було зроблено неправильно. таким чином, людина має можливість виправити свою помилку та тим самим розвиватися як особистість.

але є такі люди, що не звертають уваги на совість. вони продовжують робити неправильні вчинки і врешті решт встають на темну сторону свого шляху. голос їхньої совісті не зникає, ні, але він слабшає та робиться зовсім нечутним. такі люди можуть наробити в своєму житті та житті близьких багато нещасть.

совість завжди йде рука об руку з добротою та чесністю. прислухайтеся до неї, це ваш безцінний помічник, який в будь-яку хвилину готовий прийти вам на , щоб зробити сильною, чесною, духовно розвиненою особистістю з гарною душею.