Домножить будь треба написать твір роздум на тему: " будь господарем своєму слову " тільки будь ласка швидше! )

Більше роби, та менше говори.будь господарем своєму слову.книжку читай — розуму набирай.вчитися ніколи не пізно.друга група — прислів'я, в яких поєднується і пря­ме, і переносне значення. вона не менш важлива, оскіль­ки слугує містком від першої групи до інакомовлення («дерево видно за , а людину — за її ділами», «коня керують , а людину словами» тощо).такі прислів'я особливих труднощів у тлумаченні не викликають — перша частина пояснює другу або нав­паки. але важливо обов'язково звернути дитячу увагу на влучно дібрані порівняння, наприклад, дерево — людина, плід — діло, кінь — людина, узда — слово.така робота не лишає школярів байдужими до влучних народних афоризмів, вони замислюються над їх значенням, дослуховуються до їх звучання.ці вислови пробуджують у дітей естетичні почут­тя, вчать розуміти виразність, образність рідної мови, готують до сприймання поезії.птиця створена для польоту, а людина — для роботи.добрий чоловік без роботи, що бджола без меду.від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.наука для людини, як сонце для життя.гарна птиця пером, а людина розумом.голова без розуму, що млин без води.поміч у свій час, що дощ у засуху.остання група прислів'їв — інакомовлення. зовсім не дивно, що подеколи учні намагаються розгадати їх як загадки. але на відміну від загадки, де потрібно відшукати зашифрований предмет (явище), в прислів'ях криється характеристика певної ситу­ації, яка легко виявляється в конкретних умовах, де розтлумачує події і вчинки. саме тому метафоричні прислів'я найліпше вводити в активний мовленнєвий запас дітей, «прив'язуючи» до певної ситуації. можливі два шляхи накопичення прислів'їв: 1) природний — від ситуації до прислів'я; 2) творчий — від прислів'я до ситуації. перший недаремно названо природним. як відомо, прислів'я виникали або спонтанно, як оцінка чи дотеп­на характеристика ситуації, якихось рис вдачі (нап­риклад, хвалькові говорили: «на небі чути, як мухи кашляють», байдужому казали: «байдуже ракові, в якім горшку його варять» тощо), або були засновані на дов­гих спостереженнях. наприклад, побачила давня люди­на камінець, придивилась до нього уважніше, порівняла з рослинами — росте без корінця. оформилась думка: «камінь росте без коріння». поступово мудрець помітив, що безпритульний камінець схожий на поз­бавлену захисту людину. так з'явилось переносне зна­чення цього речення, яке тепер стало прислів'ям учні значення цього вислову здатні осягнути після прочи­тання притчі «корінь життя» [паламарчук о., скрипченко н.ф., савченко о.я., волошина н.й. читанка 3(4). — к.: освіта, 1993. — с. 15—16], «плакучий бук» [а.хорунжий] [там само. — с. 32—34].спосіб утворення інакомовностей можна показати під час вивчення байок а.глібова. мораль байки схо­жа до прислів'їв своєю лаконічністю, виразністю уза­гальнень. вона так само виводиться з конкретних фактів, свідком яких неначе був байкар. (« .що, брати­ку, посіяв, те й пожни! », « . дурне безладдя лихо діє», «на, небоже, те, що мені не гоже» та багато інших). дітям також буде цікаво дізнатись, що прислів'я іноді виникали з казок («битий небитого везе» тощо).вивчення прислів'їв продовжується підбором до сюжетних малюнків, оповідань, казок, віршів най­більше відповідних зразків цього жанру усної народ­ної творчості.другий шлях — творчий. він передбачає моделю­вання ситуацій можливого використання прислів'їв, створення сюжетних малюнків. цікавим і ефектив­ним буде написання коротеньких творів за заданою темою-прислів'ям. наприклад,шабля ранить тіло, а слово — душу.сказав якось хлопчик матері образливе слово. заплака­ла мати. «пробач», — сказав син. вона ж відповіла: «рана від колючки загоїться, й сліду не залишиться. рана від сло­ва також заживе, проте слід глибокий зостанеться». дружили два хлопчики. одного разу вони засперечали­ся і один другого обізвав. той і образився. дружбу такою, якою вона була раніше, не повернеш. якщо вдарити шаб­лею, вона поранить тіло. але рана заживе, і ти забудеш. якщо ж сказати образливе слово, воно поранить душу і ніко­ли не забудеться.

                      Українські народні звичаї і традиції

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу.

Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.

Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.

Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.

Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.

Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.

ответ:Науково-технічний,військовозобов'язаний,культурно-освітній,українсько-російський,Індо-Європейський, якщо наприклад Індо-Європейський телеграф чи словник і Індоєвропейський, якщо йдеться про народ чи мову,світло-зелений,червоногарячий,темно-шоколадний,вельмишановний,високоавторитетний,трикутний ,договірно-правовий,екс-чемпіонський,суспільно-політичний,масово-політичний,професійно-кваліфікаційний,судово-експертний,сніжно-білий,північно-західний,вогненебезпечний,

вантажно-розвантажувальний,напівшкіряний,довідково-інформаційний.

Объяснение: