Медв(`)яний, зловіс(т)ний, бл(и, е)скучий, баталь(й)он, ст(е, и)лити, промін(ь)чик, у скрин(ь)ці, во(г, х)ко, контрас(т)ний, ц(е, и)стерна, ват(е, и)кан, тротон(н)ий, суб(`)єкт, від(д)аль, любов(`)ю, річ(ч)ю, гіл(л)ячка, журавлин(н)ий. розкрийте дужки будь

Медв'яний, зловісний, блискучий, батальйон, стелити, промінчик, скриньці, вогко, контрасний, цистерна, ватекан, тротонний, суб'єкт, віддаль, любов'ю, річчю, гіллячка, журавлиний.

Медвяний,зловісний,блискучий,батальйон, стелити, промінчик, у скриньці, вогко, контрастний, цистерна, ватекан, тротонний, суб`єкт,віддаль, любов `ю,річчю, гіллячка, журавлиний.

На сьомому небі від щастя. згідно космогонії давньогрецького вченого-энициклопедиста аристотеля небо ділиться на сім сфер. на них розташовуються різні небесні світила, зірки, сузір'я, планети. а під найдальшої сферою філософ, по суті, мав на увазі рай і вічне блаженство. саме туди потрапляють душі померлих. стан, близький до надлишку щастя, людина здатна випробувати і живцем, тоді і згадують це саме «сьоме небо». це вираз здійсненно і на землі. людина народжена для того, щоб приготувати себе для зустрічі і проживанню на небесах з ісусом. коли з ним зустрічаєшся на землі в молитві, то відчуваєш світ, спокій, умиротворення, невимовне щастя від спілкування з ним.

Рідною є для нас земля, де ми народилися. цю землю не вибирають, як не вибирають батьків. це скарби, даровані богом. я не розумію людей, які свою батьківщину і шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рідна країна потребує їхньої любові, праці, відданості. любов до батьківщини називають патріотизмом. це дуже сильне почуття, яке дає людині можливість витримати складні випробування, перетерпіти лихоліття, зробити подвиг в імя свого народу. «чому, сказати, й сам не знаю,стежина в ріднім краї земля — україна. любити її — це значить кожним своїм вчинком, кожним помислом вірно служити їй. мало говорити, що ти патріот, — треба бути патріотом. для когось- це вулиця, де пройшло дитинство, для когось- великий двір, де вечорами звучала гітара і мелодійний голос співав про перше кохання, для когось- це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, які посіяла мама, з рушниками в кутку над образами. мій образ рідної землірідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки — горді і волелюбні, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. кровю своєю, своїм життям захистили його, передали нам у спадок як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідна мова — співучий, неповторний і чарівний. такими задушевними рядками висловив поет-пісняр андрій малишко глибоке синівське почуття любові до своєї землі, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, у кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. рідна земля — наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радості і перші сльози, перші перемоги і