г: - привіт, марічко!
м: - й тобі привіт, ганнусю! як же я рада тебе бачити!
г: -так, де б ми ще зустрілися, якби не в цій крамниці.
м: - та й не кажи. дивно це, в школі були найкращі подруги, а вже майже п'ятнадцять років як не бачилися, хоч і обіцяти під час випускного вечора телеіонувати одна одній. як ти? як справи? я чула ти заміж вийшла.
г: - та це вже було 12 років тому. а зараз в мене вже двоє синів, одному 3 роки, другому дев'ять. а чи є сім'я в тебе?
м: - в мене лише дванадцятирічна донька.
г: - а чоловіка хіба не було?
м: - був, але покинув нас, вибач, не хочу про це згадувати.
г: - вибач, будь ласка. я не знала.
м: - нічого. все вже в минулому. а де ти працюєш?
г: - як і мріяла, я лікар-педіатр в районній лікарні.
м: - яка ти молодець, пішла все ж таки до своєї мрії, а я пам'ятаю й зараз як в одинадцятому класі ти постійно вагалася, чи вийде з тебе гарний лікар чи ні. а я ось працюю вчителькою ійської мови в школі.
г: - але ж ти мріяла бути перекладачем? !
м: - та що з того, то було дуже давно. не вийшло в мене, ось і все.
г: - зрозуміло. а когось з наших бачила?
м: - бачила нещодавно павла, пам'ятаєш, він тобі страшенно подобався в старших класах?
г: - не нагадуй, в нього була половина з дівчат нашого класа закохана, а в нього вже тоді дівчина була, не пам'ятаю вже як її звали.
м: - її звали ірина, вона за нього заміж вийшла. в них все добре.
г: - звідки знаєш?
м: - кажу ж, бачила павла нещодавна. питав до речі про тебе, сказала, що не бачились давно, він здивувався дуже.
г: - зрозуміло. а я дуже часто згадую наш клас, як ми з тобою сиділи на першій парті й всеодно непомітно списували контрольні, пам'ятаю що сми завжди сміялися, т постійно жартувала, за що вчитель фізики часто виганяв нас з класу.
м: - я теж це пам'ятаю, а особливо як ми кілька разів усім класам втікали з уроків. шкода зараз класного керівника, що так мучився з нами.
г: - так, валерій миколайович гарний був вчитель і людина теж гарна, завжди нас розумів, . я чула, він усе ще працює?
м: - так, ми з ним працюємо в одній і тій ж школі.
г: - зрозуміло. вибач, марічко, мені вже бігти треба. була рада тебе побачити. буду рада зустрітися ще. ось мій номер та адреса, сподіваюсь ти зателефонуєш, або прийдеш в гості.
м: - неодмінно, бувай!
г: - не кажи бувай, бо так ми п'ятнадцять років тому сказали одна одній на випускному вечорі. тож до зустрічі!
м: - звісно. до зустрічі!
вибач, нічого кращого не можу придумати)
г: та м: репліки за іменами дівчат щоб не заплутатися коли складала діалог, м - марічка, г - ганнуся
я дуже люблю коли до нашої родини приходять друзі, знайомі та родичі. ми завжди зустрічаємо усіх привітно, як-то кажуть "з хлібом та сіллю". ми поважаємо наших гостей і вдячні їм за увагу до нас і любов.
сьогодні до мене прийшли гості. я як завжди їх привітно зустрів: зняв верхній одяг, запропонував капці, провів до ванної кімнати, запропонував присісти. важливо й те, що я приділяв їм достатньо уваги, адже так виявляється повага до співрозмовників і друзів. потім ми разом повечеряли, випили чаю. за столом ми вели дуже приємну розмову, гості радісними встали з-за столу. згодом, я знов подякував за їх візит і провів додому.
весело проводити час разом з друзями та гостями!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: