Синоним до слова весела, дзвенити, вилився, купатися, склепиням.

Весела-життєрадісна . дзвеніти - дзеленчати . вилився - розлився . купатися - митися . 

Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток. частина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. це основний словниковий фонд мови. до нього вхй« дять слова на позначення життєво найважливіших понять назви спорідненості, частин тіла, почуттів, явиш природи, тварин і рослин, трудових дій, кольорів та інших якісних ознак, числівники, займенники, службові слова. разом із тим склад деякої частини лексики в процесі її функціонування зазнає певних змін: одні слова стають заста­рілими, інші — з'являються. застарілі слова бувають двох видів: історизми й архаїзми. історизми — слова, які вийшли з активного вжитку тому, що зникли позначувані ними речі, явища. серед історизмів можна виділити такі семантичні групи слів:   а) назви давніх суспільно-політичних реалій: смерд, кріпак, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, цар, цариця, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний, подушне, подимне, чинш, соцький, бунчужний, хорунжий, волость, повіт, ра­туша, магістрат, нарком, політрук, райком, партком; б) назви колишніх професій: мечник, лучник, списник, кожум 'яка, вугляр, гутник, дігтяр, чумак, камердинер, ла­ кей, козачок; в) назви застарілих знарядь праці, зброї: рало, соха, ступа, жорна, прядка, кайло, сагайдак, келеп, ратище, рогати­ на, мушкет, гаківниця, фальконет, пістоль; все упованіє моє на тебе, мій пресвітлий раю, на милосердіє твоє, все упованіє моє на тебе, мати, возлагаю. святая сило всіх святих, лренепорочная, благая! молюся, плачу і : воззри, пречистая, на їх, отих окрадених, сліпих невольникі

                            свято у грибів. тихий лііже повітря. і де-не-де чути якісь дивні звуки - це говорять між собою гриби: - привіт опеньок! - привіт лисичко! - ти не знаєш де збираються гриби на сьогоднішнє свято? - спитав опеньок. - ой, так це ж під польовою сосною. - лисичка мудро відповіла - дуже тобі дякую! а ти підеш? - цікаво запитав опеньок - о так, звісно, я не пропущу це - відповіла лисичка, і у двох вони пішли на свято.   на святі було дуже багато різних грибів, вони співали, танцювали. як раптом прийшла людина - лютий монстр який нищив їх. і всі вони почали втікати хто куди!   лисичка під травичку, опеньок під листя, білий - у землю, маслюк прикинувся поганим. людина пройшла, і всі вони далі продовжили своє чудове грибове свято.