Твир роздум у публіцистичному стили на тему у чому сенс життя. надо

життя — це нескінченний циклічний процес. життя було, є і буде. але деякі люди асоціюють це слово із словом «існування». з одного боку, це доцільно, а з іншого — ні! є навіть такий філософський вираз: «треба жити, а не існувати! » саме слово «існування» у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. а «життя» тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне.

1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.

2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.

3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.

4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.

5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.

Сполучники:

1. та - з'єднує дві граматичні основи.

2. Доки - спол. підрядності.

3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )

4. Як - сполучник підрядності.

5. А сполучник сурядності.

Объяснение:

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся.

Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими.

Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.