Складіть кілька речень зі створеними звертаннями з вправи 63 тато , мама, сестра , брат.

Тато, купи мені, будь-ласка, іграшку. мама,  чи не папечеш ти мені моїх улюблених пиріжків з капустою?   сестричко, зробити  завдання.братику, ходімо на . 

Наша мова - це скарб народу. у кожної людини є обов'язки перед мовою. і на мою думку ці обов'язки полягають в тому, що не потрібно її "забруднювати" ненормативною лексикою. кожен з нас повинен поважати і любити свою рідну мову, не "змішувати" з іншими іноземними мовами! вже досить довго   сусідня, "братська" країна старається придавити наш народ і нашу солов'їну мову. росія затверджує, що українська мова це є діалект інших мов, і просто старається її знести з лиця землі. але наш народ сильний і він не здасться, тому, що "наше слово і наша мова - ніколи не загинуть". от саме мій обов'язок перед мовою: відстоювати її, спілкуватися правильно, не змішувати рідну мову з іноземними, не   вживати лайливих і негарних слів. і тоді все стане як найкраще. 

Легенда про лілію  це було в давнину, коли в широкі степи україни залітали орди татарські. страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно шаблями. лилась кров, лились сльози. старих людей , молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну.  в одному селі ( а скільки таких сіл на широкій україні ) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії.  одного разу на село налетіли татари. дівчата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. і в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. коли зійшло сонце, проміння освітило згорище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світла. а ввечері, з запахом сонця, ховалися від чорної ночі. з того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засипають з його заходом.