Добрати до слів антоніми гірки, праця, добро, чорна, похвалити, початку, легко, приятеля

солодкий ,лінь, зло, біла, покарали, кінця, тяжко, недруг 

гірки - рівнини

праця - лінощі(я не впевнена, але більше не знаю) 

добро - зло

чорна - біла

похвалити - насварити

початок - кінець

легко - важко

приятель - ворог(теж не впевнена, тут, мабуть, краще б підішло наприклад не друг)

Моя улюблена квітка це-троянда.  трояндові кущі в нашій країні висаджують на клумбах, щоб прикрасити вулиці та садиби. закохані чоловіки дарують своїм обраницям букети з цих квіток. троянду недаремно вважають королевою квітів. ії пелюстки пишні і водночас ніжні. особливо приємно споглядати, коли в цих ніжних пелюстках ховається   краплина роси. вона нагадує маленький дорогоцінний камінець.а який божественний аромат має троянда! тільки за один аромат ця квітка гідна королівської корони. він є увагу яскравих метеликів, смугастих бджілок. вони запасаються в троянди солодким нектаром. троянда дарує навколишньому світові не тільки свою красу, вона до того ж корисна.красуня-троянда росте на довгій та стрункій стеблині. часто ця стеблина вкрита гострими шипам. але це не відштовхує мене від моєї улюбленої квітки. я розумію, що троянда просто має захищатись. було б дуже прикро, якби таку красу поїли якісь шкідники або худоба. існує безліч видів троянд: яскраво-червоні, темно-бордові, білосніжні, рожеві, кремові, жовті та інші. вчені навіть вивели сорти з чорними пелюстками! а я серед цього розмаїття люблю саме червоні та рожеві троянди. хоча білі теж прекрасні… всі троянди дуже гарні, і складно вибирати серед них найкращий сорт. я всією душею люблю цю квітку та завжди радію, коли бачу її.

Багато різних птахів живе в нашій місцевості: дятли і синиці, дрозди і горобці, повзики і сови, журавлі і лебеді     кожен птах живе по-своєму. одна любить листяний ліс, іншу тільки в ялиннику зустрінеш, третя воліє водойму або болото. одна комах на корі дерева ловить, інша їх на землі відшукує, а третя взагалі насінням або жабами харчується. і житло у кожної птиці своє. одні пташки гніздо на сучку в'ють, інші його в густій ​​траві ховають, а є й такі, що дупло в дереві довбають.    травневий ранок світанок. з річки непомітно повзе, насувається блакитний туман. але ось туман рожевіє. сходить сонце. і з першими променями птиці. їх голосами наповнюється берег. ось затьохкав соловей. і, здається, ніби принишклий берег річки тільки й чекав його трелі. весело і дзвінко співає зяблик. ніби б'є в крихітний бубон.    і, раптом з-за кущів випливає велична пара лебедів. ці горді красиві птахи вже сім років прилітають до нас на водойму. тут вони виводять своє потомство. влітку я плавала з татом на човні і бачила в очеретах гніздо, а потім там з'явилися п'ять маленьких лебедят. батьки їх дуже оберігали. я, та й багато інші хлопці, жителі села, підгодовують цих красивих птахів.    я думаю, що всі птахи корисні, адже вони не тільки знищують шкідників, але і роблять наше життя яскравішим і радіснішим. ми звикли до сусідства птахів, звикли бачити і чути їх. птахи наші друзі!