Казка про маленьке зернятко яке потрапило під велику грудку землі(вправа 87, сторінка 44)вашуленко, укр.мова, 3 клас

Це було давно, був тоді страшний голод, люди не мали що їсти. не було пшениці, щоб зробити  хлі         лежало маленьке зернятко посеред поля, і думало собі: "яка гарна погода! " але тут раптово завіяв сильний вітер, сховалося сонечко за сірі хмари, пішов дощ. зернятко злякалося, адже воно таке легеньке та маленьке, що ж з ним буде? і от сильний вітер завіяв ще дужче, і маленьке зернятко впало під велику грудку землі. воно так перелякалося, звало на , але ніхто йому не допоміг. думало собі: "тут я висохну, помру від нестачі води.." але доля вирішила інакше, почав капати невеличкий дощик.         погода мінялася, так всі забули про те зернятко, ніхто не звертав увагу на велику купу землі, під якою воно лежало. пройшло багато часу.  згодом зернятко почало проростати, так виросло багато пшениці. уявляєте, з однієї зернини. отже завдяки цьому, зерня врятувало людей від голоду.

Наталка — типовий образ української дівчини-селянки п'єса «наталка полтавка» і. котляревського — один із перших драматичних творів нової української літератури, який реалістично змалював життя українського села xix століття. в основу сюжету автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого нелюба і розлучення з коханим парубком-бідняком. у народних піснях, думах того часу теж дуже часто зустрічається подібна життєва ситуація. тому головна героїня п'єси «наталка полтавка» — цілком типовий образ української дівчини, представниці народних мас, який завдяки вдалому перу письменника об'єднав у собі найкращі риси дівчини-українки: розум, любов, добре серце. її духовна сила і чарівна краса дивують нас і зараз. з теплотою й щирістю змальовує письменник образ наталки. це — образ чесної, роботящої, здібної селянської дівчини, багатої душевною красою. досить правдиву її характеристику подає виборний: «золото— не ді окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». але не тільки цими рисами приваблює образ наталки. вона мужня, рішуча, з тверезим поглядом на життя. наталка добре усвідомлює нерівність між бідною селянкою і багатим возним. «ви пан,—говорить наталка возному, — а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду». ця розмова показує, що селянська дівчина розумніша за хитрого «юристу». наталка не лише кохає й страждає; вона здатна захистити свою гідність, вона бореться за здійснення своїх мрій, за своє щастя. ось чому розмова її з матір'ю про женихів показує її здатність до глибокої критичної оцінки людей. почуття гідності, притаманне наталці, підкреслює й пісня, яку вона співає: небагатая і проста, но чесного роду, не стиджуся прясти, шити і носити воду. вона весь час турбується про свою матір, дуже лагідна і ніжна у розмові з нею, що свідчить про велику повагу і любов до рідної неньки. та й взагалі з усіма людьми наталка поводиться доброзичливо, з відкритою душею. «добра дитина», — каже про неї терпилиха. материні сльози й докори примушують її погодитись вийти заміж за возного. вона готова на самопожертву, щоб заспокоїти в старості матір. така ситуація була дуже типовою для українського села xviii— xix століття, коли бідну дівчину примушували батьки або вона сама жертвувала своїм коханням, щоб якось забезпечити, покращити долю, злиденне життя родини. однак покірна в одних ситуаціях наталка здатна і до сміливих, рішучих дій. коли повернувся петро, вона твердо виступає проти звичаїв, не відступає перед погрозами возного і заявляє: «і коли на те йде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од петра і за возним ніколи не буду». так в образі наталки котляревський змалював типові риси простого українського народу: енергійність, здатність до боротьби, усвідомлення своєї гідності, волелюбність. наталка, протестуючи проти одруження з возним, оцінює це одруження для себе, бідної дівчини, як кріпацтво. «у пана така жінка буде гірше буде кріпачкою», — говорить вона виборному. у цих словах чути негативне ставлення до кріпосницьких відносин. в образі наталки котляревський живо й реалістично підносить високі розумові і моральні якості низів тогочасного суспільства. якщо образи возного й виборного показані в сатиричному плані, то наталка — образ цілком позитивний. це відчувається не тільки в її поведінці, але й у мові. а мова головної героїні милозвучна, сповнена народними прислів'ями й приказками. кожна народна пісня, яку виконує дівчина, — це голос народної душі, справжньої, української. мені здається, що в образі наталки полтавки і. котляревський хотів показати всю красу українського народу з його неповторними традиціями, культурою, мовою; розкрити думки і почуття, якими жив наш народ у певних умовах суспільного життя, на фоні життєвих суперечностей і боротьби. образ жінки письменникові розкрити особливості поведінки представника народу яскравіше, оскільки саме жінка часто потрапляла у пригноблене становище, але саме українська жінка завжди знаходила сили боротися за своє кохання, своє щастя й свободу.

Чи є люди, які не знають зайця! мабуть ні.зайця знають і дорослі і діти.без нього не обходиться ,мабуть ,ні одна казка про тварин.але чому його змальовують як боягуза.нічого він не боягуз.просто завдяки своїй лякливості він рятується від своїх ворогів.зайчик має сіре з рудуватим відтінком хутро.але чому одні зайці взимку білі,а інші сіро-руді! мабуть тому,що існує 2 віди зайчиків.зайчик-русак,на зиму хутро міняє на світліше і густіше.а є ще зайчик-біляк.цей заєць на зиму змінює хутрона біле,тільки кінчики вух залишаються чорними.всі зайці мають довгіі рухливі  вуха.це,мабуть тому,що в них добрий слух.а ще в них короткий хвостик ,а задні ноги довші за передні.зайці рослиноїдні тварини.здавалося б що ж їдять малята! виявляється,що малят вони годують молоком.ось така ,ця тваринка.  ! -замінити на знак питання.