Укаждого человека должно быть место,где он мог бы побыть сам с собой наедине ,отдохнуть,да и просто расслабиться,для меня-это моя комната,ведь где,если не там можно делать все,что хочешь.большей ковер по среди комнаты,громадные окна,маленький стол,парочку вазонов с цветами,много книг на деревянных полках,шкаф,параметрами,как у жирафа,немного игрушек и свечей,все что иметься в моем тихом уголке
Latsukirina
21.02.2023
пісні завжди українців в житті. під час сівби та збирання урожаю, народження нової людини, похорону завжди звучала обрядова пісня. з нею благословляли молодят на спільне життя, з нею випроводжали на війну чи є пісні, де особливо виражений біль , туга. і невидимі нотки співчуття і причетності до згорьованої матері, яка втратила іром, пісня "там, де вітер колише шовкову траву" пронизала серце кожного українця.їїї навіть було вкрадено і безжально присвоєно іншому авторові, сюжет перекручено. вона перекликається з піснею " у лісі темному", "чорна рілля ізорана", що доводить не про одинокі випадки славної історії боротьби українських стрільців. не сумом єдиним наповнена українська героїчна пісня. є і такі, які піднімали бойовий дух вояків, серед них, приміром "гей ви, стрільці січовії", "ой, у лузі червона калина",яка в свій час стала гімном боротьби українського народу. і не міліє пісенна творча скарбниця до наших днів! у кожного часу свої герої. та пісня -рідна і вічна звучить, кличе до бою, озивається співчуттям, любить, надіється і вірить.
nalich8524
21.02.2023
Науковий стиль для синтаксису наукового стилю мови характерна тенденція до складних побудов, що сприяє передачі складної системи наукових понять, встановлення відносин між причиною і наслідком, доказами і висновками. для цієї мети використовуються пропозиції з однорідними членами і узагальнюючими словами при них. у наукових текстах поширені різні типи складних речень, зокрема з використанням складених підрядних союзів, що взагалі характерно для книжкової мови. художній стиль якось увечері, коли сонце так красиво заходило, зза кущів з'явилася зграя чудових великих птахів.каченя ніколи не бачило таких прекрасних створінь.сніжисто-білі, ніби із снігу, з довгими гнучкими шиямито були лебеді.вони дивно закричали, махнули розкішними білими крилами і полетіли у вирій, за безкраї моря.вони піднеслися високо-високо,а гидке каченя охопило дивне хвилювання.