Прочитайте речення. у яких словах літери дз, дж позначають один звук, а в яких два? збирають світлі, золоті меди висококрилі та прозорі бджоли. води напившися з ясного джерела, вертають коні. шевченко надзвичайне джерело подарував народові навіки. мохнатий джміль із буряків червоних спиває мед. хтось інший виряджає у дорогу когось молодшого. дзвенять черешні в медовому цвіту. березневою синицею сад напружений дзвенить. наприклад: бджоли –6 букв, 5 звуків, дж позначає один звук.

Тільки дзенить на 5 84452456675356356356634

Ораторське мистецтво виникло в елладі, звідти поширилося на стародавній рим, а згодом — в новочасну європу. у братських школах барокової доби риторика (наука красномовства) була обов’язковою дисципліною. до неї входила поетика, що викладалася як один з навчальних предметів “семи вільних мистецтв”. студентів києво-могилянської академії заохочували до написання та проголошення “орацій”, а викладачів — до розробок стилістики. пізніше риторика втратила своє первісне значення — її почали тлумачити як мовлення зовні привабливе, але позбавлене внутрішнього змісту… неоднозначно сприймається риторика і сьогодні. для одних красномовство — суспільна мірка, один із критеріїв оцінювання особистості; для інших — річ маловідома, а то й зовсім незнана. щодо мене, то я — за риторику в школі, у вищих навчальних закладах (хай там готують інженерів, космонавтів, вчителів чи програмістів). бо кожен повинен уміти “красно” говорити, будь-яке питання за будь-яких обставин викласти струнко, логічно, пам’ятливо, переконливо й у гідному виконанні. для цього треба знати багато — історію і філософію, закони і цивільне право, літературу, мистецтво. і вміти треба багато — встигати стежити за рухами тіла, і за виразом обличчя, і за жестами, і за звуками та відтінками голосу… і пам’ять треба мати чудову — скарбницю знань. ловлю себе на тому, що погоджуюся з усіма думками цицерона — мудрий був чоловік. чи не так? кажуть, що кожен із нас в душі трохи поет. а як казав мудрець, “…між поетом і оратором багато спільного: безліч способів прикрашання промови у них схожі й однаково доступні. правда, поет більш скупий у ритмі й більш вільний у вживанні слів”.

Діти гуляли на галявині у садку у м`ячя.і побачили дуже красиву синицю на неї всі дивились яка вона красива, як вона красиво сидить , аж раптом підходять до неї погані хлопці і заказали на синичку "ба ба ба"синичка злякалась і впала із гілочки.всі підбигли до синички і понесли її до виховательки, вона сказала заберіть її додому щоб вона набралась сил.діти забрали синичку додому.вони дбайливо доглядали бадолаху пока вона не набралась сил. прошов місець.синичці стало луче.діти її назвали хоробра синичка і відпустили її на волю.на другий день вона прилетіла і сіла на підвіконя почала стукати у віконце , діти підбигли до віконця і побачили хоробру синичку,вони вибігли на вулицю і стали гуляти знею.а погані хлопці заздрили дітям що у них есть така хоробра синичка, і вони стали шукати синичку щоб напугати а потім вилюкати.