Які слова утворені префіксально-суфіксальним способом? узгір'я , безмежний , праслов'янский , по-українському , набережна , сузір'я

Префіксально-суфіксальним способом    утворено слова -безмежний ,праслов 'янський,по-українському.

Вона така неповторна, мелодiйна i спiвуча, бо ввiбрала в себе гомiн дiбров i лукiв, полiв i лiсiв, духмяний, пянкий запах рiдної землi. у народу немає бiльшого скарбу, нiж його мова. бо саме мова - це характер народу, його память, iсторiя i духовна могутнiсть. у нiй вiдбиваються звичаї, традицiї, побут народу, його розум i досвiд, краса i сила душi, вона його, народу, цвiт i завязь. ще в дитинствi рiдна мова є нам пiзнавати свiт, вiдкривати для себе великий i чарiвний свiт життя. без мови не може iснувати i розвиватися суспiльство, бо вона є людям обмiнюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозумiння, створювати духовнi цiнностi. слово надто багато важить в життi, як вiдомо, воно може впливати на долю, воно вмить змiнює настрiй, робить людину щасливою або розгубленою. прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному iз словникiв. чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови. той, хто зневажливо ставиться до рiдної мови, до рiдного народу, не вартий уваги i поваги. i це болить нам, тим, хто любить рiдну україну, рiдну мову. мова служить нам завжди. щирими словами ми звiряємося у дружбi, словами нiжними вiдкриваємо серце коханiй людинi, словами гострими i твердими, "мов криця", даємо вiдсiч вороговi. не можна ходити по рiднiй землi, не зачаровуючись рiдною мовою, не знаючи i не вивчаючи її. наша рідна мова. вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, ійцям — ійська . бо без мови немає народу. і так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова. українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє. вона виткана i червоною калиною, i синiм барвiнком, i вишневим цвiтом та запашною рутою-мятою.

Природу легко обібрати, якщо ти маєш думку ката. природа не може покарати того, хто їй шкодить, вона мовчки страждає. але не слід забувати, що ми всі живемо на єдиній планеті, яка є нашим спільним домом. навіщо ж смітити там, де живеш? чи приємно жити серед власного сміття? давайте згадаємо, як виглядає наш міський пляж. навесні його поприбирали комунальні служби, і там було доволі чисто. а потім прийшло лі хотілося б подивитися у вічі людям, що перетворили гарне місце, де було так приємно відпочивати, на смітник. хотілося б спитати їх: невже вам так подобається сидіти серед сміття? і якщо так, може ви і не люди зовсім, а свині? а які свині запаскудили ставочок у нашому парку? раніше там плавали качки та лебіді, а тепер тільки пляшки плавають. повсюди папірці, пластикові пакети та інше сміття. гірко та огидно на це дивитися. шкода, що у таких людей-свиней обличчя не перетвоюються на свинячі рила. так було б гарно іх відрізняти від нормальних людей. залишив купу сміття після себе - хвіст виріс. розбив скляну пляшанку, залишивши гострі уламки скла у траві - п'ятак прорізався. а так єдина надія - на людську совість. і, як життя свідчить,