Какой частью речи выражено слово пiсля

сучасна українська мова є багатовіковим надбанням українського народу. вона створена зусиллями багатьох поколінь. "в мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного і поки живе мова - житиме й народ, як національні" (і. огієнко).

становлення народу тісно пов'язане з формуванням його мови. усі сторони суспільного життя, процеси пізнавальної і творчої діяльності людини, кожний моменти свідомості мовою.

мова - найважливіший засіб спілкування між людьми. вона безпосередньо пов'язана з мисленням. не може бути мислення без мови і мови без мислення. мова і мислення мають глибоко суспільний характер - не лише за своєю природою, а й за своєю функцією в суспільстві. за мислення люди пізнають світ, об'єктивні закони природи й суспільства. пізнавальна діяльність людини, її мислення можливі лише на базі мовного матеріалу, слів і речень. кожний момент діяльності обумовлюється думкою і її носієм - мовою. тільки завдяки мові все здобуте попередніми поколіннями не гине марно, а служить для подальшого розвитку людства.

літературна мова - це мова державних, громадських, політичних установ, організацій, навчальних закладів, науки, художньої літератури, ділового спілкування, театру, кіно, преси, телебачення.

в україні державною є українська мова. держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя; сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. і це гарантує конституція україни.

така важлива роль мови в суспільному житті нашої держави зобов'язує добре знати правила й закономірності її розвитку. щоб оволодіти нормами сучасної літературної мови, треба грунтовно вивчати її лексичний склад, фонетичну систему, граматичну будову і стилістичні властивості. досконале знання мови є важливим показником розумового розвитку людини та її культурного рівня.

в умовах національного відродження українська мова набула особливої ваги. вона стала вирішальним чинником самобутності талановитого, віками гнобленого українського народу, виразником інтелектуального і духовного життя

одного разу, навесні, у нашому місті проводили суботник. люди домовились зустрітися вранці в нашому парку та посадити маленькі дерева, щоб озеленити наше місто. ми пішли з татом, і взяли із собою маленький прутик з кількома гілочками, дбайливо огорнувши коріння вологою мішковиною. ми вибрали місце у парку, взяли лопати і викопали глибоку ямку. я обережно посадив саджанець у викопану яму, а батько дбайливо засипав землею його корені. потім ми полили наше деревце. через місяць на нашому садженці з’явились перші бруньки, а потім - маленькі листочки. це була липа. ось так я посадив перше у своєму житті дерево.