епоха не цінує геніїв за життя - вона згадує про них надто пізно. якась жорстока закономірність: час палить, нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що дух його - безсмертний, схиляється в пошані й каятті.багато їх, геніїв - патріотів землі української, що відстоювали свою державу у xx столітті, захищали й підносили духовну культуру народу, та визначна роль у цьому належить василеві семеновичу стусу.син селян із вінниччини, 1938 року народження, рано звідав тяжку селянську працю, солоний піт, смак хліба насущного. босоногому школяреві цікаво було навчатися, а згодом навчання стало основою його дитячих літ, через що у п'ятнадцятирічному віці був зарахований студентом педінституту. мріяв вчити дітей, прищеплювати їм любов до україни. в армії змужнів, а, повернувшись, навчається в аспірантурі, пише поезії, хоч не наважувався себе назвати ще поетом: „маю себе за людину, що пише вірші. деякі з них - як на мене - путящі якби було краще жити, я б віршів не писав, а - робив би коло землі"
та з другої половини 60-их років розпочався мертвотний період застою, переслідування всіх, чиї погляди та переконання не збігалися з офіційними канонами, їм чіпляли ярлики „націоналістів", заарештовували, кидали до в'язниць та гулагівських таборів.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Текст офецыально делового стиля надо только побыстрей надо здать через 2