Напишить 4 речення з фразеологізмами.поясніть синтаксичну роль іх у реченни . надо

1)моєму татусю потрібно сплатити кредит 2)на дискотеці є диджей 3)бувалець пропонує  краще слухати ніж говорити 4)в мене вдома є сканер) кредит-борг який потрібно сплатити 2)диджей-людина яка керує музичним центром на дискотеці 3)бувалець-досвідчена людина 5)сканер-пристрій для зчитування зображення)

Впівднями з сестрою розговорилися й вона розказала історію знайомих: немає нічого страшнішого, ніж коли через хату чи клапоть землі розриваються зв’язки, брати й сестри втрачають один одного, навіть не ві я знаю такі приклади, вони, на жаль, непоодинокі. двоє братів із моїх далеких прия­телів не розмовляли через дідівсь­ку хату 20 років. ви тільки уявіть собі – цілих два десятки! двадцять весен, літ і зим, які не проживеш заново! хтось скаже – та що вони втратили? що втратили? безмірно, безмежно, незрівнянно багато! хіба можна перерахувати те, що вони пропустили за два десятки літ? брати втратили щемливі звістки про народження нового сонечка, кожен у своїй родині. вони втратили веселі й галасливі святкування днів народжень, коли вся родина, втомлена чаркою-другою та доброю гостиною, сидить за столом і згадує сімейні байки – в такі хвилини і молодь замовкає, захоплено слухаючи старших. вони не мали веселих коляд та великодніх змагань за кращу випічку – і коли в одній родині пасочки порепали, господиня з другої щиро віддає свою найвдалішу братовій, щоб теж мала радість… вони загубили підтримку в недобру днину, пораду в складній ситуа­ції, виручку, а найголовніше – братське щире порозуміння за будь-яких обставин. і навіть над могилами рідних, яких проводжали в останню путь, не могли підтримати один одного, щиро пошкодувати за втратою, бо треба думати, як би на поминках не сісти поряд…   таке буває не лише через май­но. родини втрачають зв’яз­ки через банальні заздрощі, через «дурні голови» когось із половинки в сім’ї (коли людину повністю «відбиває» від її коріння), через наклепи, через,  причин – мільйон, суть в однім – життя йде, як писала ліна костенко, і все без коректур, а при цьому всі ми дружно забуваємо, що «єдиний, хто не  втомлюється, – час.  а  ми  живі,  нам треба поспішати».   поспішати? так! бо 8 липня в україні – день родини. нове свято, якому всього два роки в українській історії, але тисячоліття в пам’яті нашої нації. споконвіку ми були сильними завдяки родині, підтримці, витримці й порозумінню. то чи можна зараз через черепки й каміння їх втрачати? тому – поспішати, бодай привітати братів і сестер зі святом, приїхати до батьків, нагадати двоюрідним про себе й просто побажати сонячного мирного неба. бо хто знає, які коники завтра викине життя, і чи не доведеться нам шкодувати за тим, що втрачене?

Не раз мені доводилося чути від дорослих, як важливо знайти своє місце в житті. тоді я над цим не замислювався, бо знав, що моє місце в моїй родині, в школі, серед друзів. і тільки зараз зрозумів, наскільки це важливо — обрати свій вірний шлях, який пов'язаний ще і з професією!
ким бути? це питання стоїть перед кожним випускником, який сьогодні закінчує школу.
мені б хотілося бути юристом. свідомий це крок чи ні? так, свідомий. і передусім він пов'язаний із бажанням робити людям добро, захищати їх, оберігати їхній спокій. це є честю і гідністю кожного чоловіка. хоч лицарство давно в минулому, але справжні чоловіки не перевелися. я знаю багато своїх однолітків, які сильні, загартовані, міцні і дужі. вони готові до життя.
яке воно буде? спокійне чи бурхливе, щасливе, чи нещасне? це залежить від багатьох обставин і людей. але я знаю, що це залежить і від правоохоронних органів. стояти на боці закону, людей, їм, чи це не є мрією багатьох юнаків?
поспішати робити в цьому, мабуть, щастя людини.
професія юриста — одна з найпочесніших на землі. стати юристом, правоохоронцем легко, а от бути їм значно важче. ця професія вимагає від людини знань, умінь, мужності, сили волі. і навіть за наявності всіх цих рис найважливішою має бути людяність. треба завжди залишатися людиною.
професіоналізм і людяність — це дві головні ознаки моєї майбутньої професії.