прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
наприклад: сміливий, щаслива, зелене, васине, батькова, братове.
поняття якості в прикметнику може бути виражене безпосередньо через відношення до інших предметів, або через відношення до особи чи істоти.
прикметники за значенням поділяються на такі розряди:
якісні, що виражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням: сумна пісня, яскрава особистістьвідносні, що позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дій: вступний тест, прикордонний пост; присвійні, що виражають належність предмета певній істоті: материн рушник, мартин зошит.вживаючись у переносному значенні, відносні та присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних. наприклад:
золотий ланцюжок (відносний) — золота душа (якісний); срібний перстень (відносний) — срібний голос (якісний); лебединий пух (присвійний) — лебедина пісня (якісний); зміїна отрута (присвійний) — зміїний характер (якісний).Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Поділити прислів'я та приказки на слово повідомляє. слово збагачує. слово впливає. слово є. слово заспокоює. 1) хто говорить, той сіє. хто слухає - збирає. 2) не пройми списом, пройми язиком. 3) язик до киева доведе. 4) у чужій бесіді будь хто розуму купить. 5) слово - не горобець, випустиш - не спіймаєш. 6) слово сильніше списа ранить. 7) з добрим словом і чорний окрайчик солодко пахне. 8) добре слово людині, що дощ у посуху.