Інше значення слів: мила, сади, діти

Сади-парк мила це дієслово чи іменник?  

ответ: только она на

жили в волшебном лесу части речи. частей речи было много, казалось, что больше уже и не надо. но вдруг, откуда ни возьмись, с неба свалилось причастие, только оно ещё не знало, что оно причастие. шло причастие и вдруг наступило в лужу. посмотрело на свое и отражение и воскликнуло: "я на прилагательное похоже! пойду жить к ним". пришло причастие к прилагательным и стало просить, чтобы его приняли. "я тоже волнистой линией подчеркиваюсь и за признаки отвечаю", - сказала часть речи, но ее никто не услышал. подошло главное прилагательное и говорит: "нет у нас места, иди-ка лучше к глаголам! " но и у глаголов места не нашлось.

каждая часть речи хотела себе больше запятых. в это время в волшебной долине их стало совсем мало. тогда увидели существительные и глаголы, что у причастия обороты есть, которые драгоценными запятыми были наполнены. стали существительные и глаголы на свою сторону причастие переманивать, начали драться и кричать, к кому оно пойдет. тогда причастие сказало: "я само по себе буду, и нечего больше ссориться". так появилась новая часть речи.

объяснение:

Чи не найболючіше, що може трапитися в житті людини. зрада - це майже як смерть. смерть довіри та близькості. зрада - то ніби навмисне приниження близької людини.  що саме є зрадою? адже всі ми часом обманюємо близьку людину, але зазвичай то не є зрада, лише спроба не образити або небажання посваритися. на мою думку, зрада - це свідомий обман очікувань людини на рахунок тебе. наприклад, ти впевнюєш того, хто вважає тебе другом, що обов'язково підеш з ним до лікарні, бо він дуже хвилюється, але вже в той момент знаєш, що нікуди не підеш та навіть не попередиш.  тобто зрада - це свідома брехня про те, що людина може на тебе розраховувати.так у всьому - у дружбі, коханні, на роботі - у будь- яких стосунках між людьми. рано чи пізно, про зраду стає відомо, і зрадженій людині буде дуже боляче, бо вона знатиме, що довгий час до неї ставилися нещиро.чому люди зраджують? мабуть, на те існують дві основні причини. перша - людині байдуже, що іншому буде боляче. а друга - в неї бракне сміливості сказати прямо, що вона більше не кохає або не хоче спілкуватися якраз через те, що боїться зробити боляче небайдужій людині, з якою не хоче продовжувати стосунки.кажуть, найгірша зрада - то зрада самого себе, своїх поглядів та бажань. людина ставить свої справжні потреби нижче тих, що нав'язують їй ззовні. відмовившись від себе, можна отримати гроші, популярність або ще щось, але якщо це насправді не те, чого ти хочеш, який в них сенс?   зрадники жили у всі часи. часто знаходилися люди, які заради власної вигоди відчиняли браму рідного міста ворогам. та мені здається, це правда, що на чужому нещасті щастя не збудувати. завжди важко судити про такі поняття як зрада. можливо, у людей є виправдання за зраду, проте душевний біль зрадженої людини буде жити в її серці завжди. та ніхто й не каже, що життя - проста штука. я сподіваюся, що чесність і щирість у стосунках між людьми уникнути зрад.