Написати по 4 речення до кожно часу минулий теперішній майбутній

Ми вчора були у кафе я вчора малювала квіти я минулого тижня ходила у театр   вчора я матусі                               сьогодні я хочу отримати хороші оцінки зараз в нас урок української мови я сьогодні читаю книгу ми сьогодні підемо у парк           на наступному тижні я прові бабусю завтра я їду угості до своєї тітки скоро будуть канікули завтра я буду читати вірші 

У  мене є/було/буде  багато друзів.

як красиво в осінньому лісі! дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо.

у сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. і якось незвично тихо осіннім днем ​​в лісі.тільки чути під ногами: «шур-шур». це опале листя м'яко вкриває до весни висохлу та поруділу траву. або ще один лист відірветься від гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.

восени в лісі спокійно. звірі поховалися: вони готуються до зими. птахи кричать вже десь високо в небі. вони збираються в зграї, щоб летіти на південь. у такі дні прогулянка лісом дуже заспокоює та приносить неабияке задоволення. можна досхочу повалятися на пухкому листяному шарі, неначе на килимі, і навіть одяг залишиться чистим.

а якщо дощ пройшов, чи ще мрячить, то все одно буде добре пройтися лісом. тільки треба вдягнутися тепліше, надіти гумові чоботи, щоб не замерзнути та не промочити ноги. і звичайно, варто взяти з собою кошик, а в супутники - людину, що розбирається в грибах. адже осінь в лісі - грибна пора. цих мовчазних, їстівних та поживних мешканців лісу потрібно шукати - вони ховаються під опалим листям, у моху

"чи не уникав тарас григорович і товариства, яке також іноді не проти було подтруніть над ним. так, одного разу було вирішено зробити пельмені, - улюблене блюдо шевченки, - так як він побився об заклад, запевняючи , що з'їсть їх цілу сотню. , змовившись між собою, виготовили пельмені, по можливості, побільше і, щоб утруднити їдцю виграти парі, кілька з них начинили однієї гірчицею або одним перцем. не впоравшись, як і слід було очікувати, з усією сотнею, шевченко, проте, надкусив кожен з них . саме звідси пішов знаменитий а екдот: «всі не з'їм, но від шкірного откушу»