5. доберіть відповідники до поданих запозичень ексклюзивний, бібліофіл, афіша, альянс, рефрен, девіз

Ексклюзивний - в инятковий; бібліофіл - книголюб; афіша - оголошення; альянс - об'єднання; рефрен - повтор; девіз - гасло.

Україна - це країна з багатою історією, тож не дивним є розмаїття як природних, так і рукотворних пам’яток: високі гори степи, затишні містечка і гучні мегаполіси, суворі твердині і розкішні палаци. Україна - край, де пам’яток стільки, що вистачить не на один рік мандрівок.

Гортаючи сторінки видань, представлених на виставці, ви зможете вирушити у віртуальну мандрівку заповідним світом; зануритись у синяву річок і морок таємничих печер; помилуватися буянням барв; відвідати мальовничі міста України; насолодитися архітектурою нашої країни; зацікавитися історією середньовічних замків; наблизитися до величі святих храмів; познайомитися з величними давньогрецькими містами, місцями козацької слави та славетних подій, які творили долю нашої країни.

У книгах зібрана і структурована інформація про популярні туристичні об’єкти, побачити які приїздять туристи з усієї країни і з-за кордону. Описані й маловідомі пам’ятки, що незаслужено перебувають у тіні загальної уваги.

На виставці представлені також ресурси медіафонду Орхуського центру - це чудові, захоплюючі відеофільми, що розповідають про архітектуру, історію та сучасне життя дерев’яних храмів та середньовічних замків Закарпаття.

Тож серед сотні чудес України для кожного читача знайдеться своє, що вразить уяву і навіть стане метою нової подорожі.

Объяснение:

Укожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті. для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці дружби народів. я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.  дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.  наша вулиця пряма і широка. улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. з іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. край вулиці виходить у поле. із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. вони виділяються своєю оригінальністю. вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «універсами». їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.  для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. кафе «лотта» стало улюбленим місцем відпочинку молоді. а між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. в і житлових будинків моя школа.  ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. перед центральним входом полум'яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій.  я люблю свою вулицю будь-якої кори, але особливо восени. це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем.  із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів'ялого листя.