Напишіть твір мініатюру на тему казка осіннього листопаду використовуючи однорідні члені речення

Я  обожнюю прогулки осіннім  лісом. подобається, коли під ногами шурудить "ковер"  з жовтого, ярко-багряного, жовто-гарячого  листя.  якби я був  письменником,  то  обов'язково написав би  вірш про  чарівну,  привабливу, блискучу  осінь. був би я художником  - намалював  би картину осінньго  листопаду, використовувавши  фарби  червоного,  жовтого кольорів.  бо, коли спостерігаєш за листопадом, здається, що потрапив у справжню казку.

Йдемо -теп. час, не доконаного виду, говориш - теп. час, не доконаного виду, цвіте - теп. час, недоконаного виду, скажи -наказове дієслово, теп. час, пройдеш -   майб. час, недокон. виду, вдарила -минулий час, доконаного виду, став - минул. час, докон. виду,, сіріють - теп. час не докон. виду, принишкли - мин. час, докон. виду, пройдуть - майбут. час докон. виду, замовкнуть -докон. вид, майб. час,задрімають - майбутній час, докон. виду, пронесе - майбутн. час, доконю виду, сипать - минул. час, не докон. вид, ідеш - теп. час, не докон. вид, іди - наказова форма дфєслова, мрій - наказова форма дієслова,смійся - наказова форма дієслова, думай - наказова ф. д., мовчи - нак. форм. дієсл., повела - минул. час, не докон. вид, мріє - теп. час недокон. вид, страждати - інфініти, благословлю -майб. час, недокон. вид, родила - мин. час, докон. вид, засліпив - минул. час, докон. вид, розхвастався - мин. час, докон. вид, підняв -мин. час, докон. вид, висиділа - мин. час, докон. вид, оповіщає - теп. час, недокон. вид,   не було -мин. час, докон. вид, не родило -мин. час, докон. вид

Объяснение:

Скоро мені доведеться вступити в доросле життя, залишивши позаду шкільні роки. На випускному вечорі мені належить почути зі сцени актового залу напутні промови вчителів і батьків.

Я буду слухати ці слова з максимальною уважністю, адже вони будуть говорити, передаючи за до фраз гіркоту від свого якогось невдалого досвіду, даючи нам поради, які є життєво важливими і необхідними для нашого щасливого подальшого життя.

Доросле життя… Радують і одночасно засмучують ці слова. Тепер я повинен буду приймати зважені рішення, нести стовідсоткову відповідальність за всі свої вчинки, навчаючись витягувати мораль з тих ситуацій, які ставлять в безвихідь і нагнітають.

Розуміння того, що людина не є ідеальною, схильна робити помилки, помилятися і падати, валить у серйозні роздуми. Адже мені треба буде незабаром почати самостійно вирішувати проблеми, намагатися справлятися з виникаючими труднощами, і при цьому не втрачати силу духу.

Я вже встиг познайомитися зі словами «любов», «дружба», «ненависть» і «прощення». Я знаю, яке почуття відчуває людина, коли їй боляче, і які емоції переповнюють її серце, коли їй радісно. Мені всього шістнадцять, але я вже випробував різноманіття того, що робить людину душевніше і терпиміше, залишаючи місце виправленню допущених помилок.

Кажуть, життя дорослої людини складається з сірих буднів в постійному очікуванні вихідних днів. Але все ж я перебуваю в упевненості, що в житті багато місця для почуттів, що переповнюють душу і дарують безліч емоцій, а не тільки робота і побутові проблеми. Найголовніше – навчитися керувати своєю незалежністю, і бути вірному самому собі, не залишати часу ліні і пошуків виправдання поганих вчинків.

Мої щирі бажання зараз полягають в успішне закінчення школи, отримання професії та влаштування особистого життя. Я дуже хочу, щоб мені вдалося зустріти свою другу половинку і побудувати сімейне щастя, ростити дітей, даючи їм гідне виховання, і розуміти, що мій заробіток збігається з усіма особистими потребами, а робота приносить задоволення.

Це сумно – прощатися з дитинством, стаючи дорослою особистістю. Школа навчила мене отримувати знання, вчитися любити Батьківщину, радіти дрібним перемогам і засмучуватися невдач, і, звичайно ж, дала бездоганні знання улюбленого предмета, з яким, можливо, буде пов’язане моє життя. Я буду сумувати за вчителями, за однокласниками і навіть кабінетами, в яких відчував себе молодим і безтурботним.