До поданих слив добери з орфографичного словника спильнокореневи слова. зерно,

зерно- зернятко,зерновий.    береза- берізка,берізонька,березовий.  поле- польовий,польова. зелений- зелень,зеленіти.  добрий- добротний,доброта. високий- височина,вись. ходити- пішохід,перехід,вихід. писати- писання,писемний,письмо. читати- читанка,читання,читач.

зерной-зерновий,береза-березовий,зелений-зелень,добрий-доброта,високий-високо,ходити-хід,писати-письмо,читати-прочитати

василь і ксеня пішли в ліс по ягоди. і хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. тільки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому місці. дітям усюди ввижалися якісь страхітливі істоти. звідусіль лунали незнайомі звуки. десь углибині лісу пугикав пугач.- васильку, що нам робити? - запитала перелякана ксеня.- не бійся, ксеню, я тебе захищу, - як справжній чоловік, відповів василь.василь назбирав хмизу і розпалив багаття. вони трохи зігрілися і  заспокоїлися. і лише тоді хлопчик згадав, що в нього є мобільний телефон. він хутко зателефонував батькам.  за годину діти почули гавкіт свого собаки рекса. він допомігбатькам знайти блукачів. радості батьків і дітей не було меж. брат  із сестрою пообіцяли ніколи не ходити до лісу самі.

- сашко, привіт!

- привіт, коля!

- ти вже виконав є завдання?

- з якого предмету?

- з української літератури. потрібно було прочитати казку “летючий корабель”.

- звісно, прочитав.

- ї хто тобі з героїв найбільше сподобався?

- не стільки сподобався, скільки здивував.

- ї хто ж?

- дурник!

- а чого?

- а тому, що він виявився зовсім не дурнем.

- але ж в казці він описується   як дурень.

- я так не вважаю. якби він був дурнем, то не зміг би одружитися на царівні.

- так йому ж .

- так, ,але спочатку він шанобливо поставився до своїх помічників. він був чуйний, добрий, не жадібний. ось вони йому й .

- я з тобою не згоден.вони просто іли його,бо вважали його дурником.йому про це зустрічний дід одразу сказав.

- коли?

- а коли просив у нього горілки до хліба,пам`ятаєш?

- ні.

- ну,згадай.він сказав: ” от бач,як бог дурнів жалує! ”

- ха-ха! та він не це мав на увазі.це ж приказка така!

- звісно,я згадав!

- от і виходить,що він не дурник,а щирий та добрий хлопець.і,завдяки  спілкуванню з друзями,яких він зустрів,можна в цьому переконатись.

- бувай!

- бувай!