Мої враження від поїздки до запоріжжя твір

Запорiжжя— дивовижне місто. у самому його серці можна побачити останні досягнення високих технологій, а поряд — вузьки вулички, вимощені бруківкою, з маленькими старовинними будинками, обсадженими столітніми дубами.коли автобус їхав по запорiжжю, всі задивлялися на вулиці цього міста. подорож була дуже веселою: ще з самого ранку, як тільки зайшли до салону «неоплана», можна було передбачити веселий та насичений день. вирушили ми о шостій годині. дорогою до запорiжжя усі, мабуть, спали, бо тиша тільки про це й говорила.у цьому чарівному місті ми нарешті зробили першу зупинку. назва її — краєзнавчий музей. у ньому ми провели майже, та це не завадило нам повністю дізнатися про історію не тільки запорiжжя, але й інших міст україни. дуже цікаво було слухати про кочевників та козаків, про те, як вони оселились на території запорiжжя, їх життя, знаряддя праці. якими вони тільки не були! і гострі, і тупі, і круглі. ними найчастіше користувалися чоловіки, які добували їжу. проти ворожих племен козаки використовували зброю: лук та стріли, ніж, сокиру, які згодом удосконалювалися. із зали часів козацтва ми перейшли до зали, яка була присвячена війні. мені у цій військовій кімнаті найбільш сподобався плакат, де була написана присяга солдатів, щодо військового обов’язку. у цій залі ми бачили багато речей, що залишилися після війни: гільзи різних величин, одяг, посуд, якісь папери, не менш важливі за рушниці та пістолети для історії.прогулянка по місту на автобусі нас до ресторану. до якого? звісно, до макдональдса. всі його люблять, адже там є дуже багато смачної їжі, хоч вона і не дуже корисна. але ми її їли, бо в нашому місті можливості відвидати такі ж делікатеси немає, бо немає такого ресторану.ну, а останньою зупинкою у запорiжжi  став аквапарк «джунглі». якщо відверто, то я навіть гадки не мала, який він на вигляд, і що в ньому за басейни. зайшовши туди, мене охопило враження, неначе ти потрапив у казку. гірки, басейни, джакузі з пузиріками — від цього йшла обертом голова. ми відразу поділился на купки, хто з ким хотів, бо самому там невесело. і з радісним обличчям з головою пирнали у воду. крім спокійного басейну, були також неперевершені гірки, з’їхати хоча з однієї, означає отримати масу задоволення та адреналіну. безпека в аквапарці була 100-відсотковою, адєже біля кожного басейну стояли працівники, які при порушенні правил свистіли у свисток, а на гірці, яка була для дорослих не дозволяли кататися дітям.взагалі ця подорож найкраща з усіх в моєму житті. і була б моя воля, я залишилася там назавжди, чи хоча б їздила туди частіше.

На мою думку, патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, готова її захищати в найважчі хвилини, людина, що живе і працює заради процвітання свого краю. Інколи, і навіть сьогодні, з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Сьогодення є прикладом цього, адже багато синів і дочок України віддали за неї найдорожче — життя. Ми стали свідками цього. Події Майдану, війна на Сході... І досі пролива­ється кров найщиріших патріотів.

Історія свідчить, що українці в усі часи були патріотами. Про це розповідають історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Яро­слав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко, Богдан Хмельницький, Ле­ся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко.

Кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. Цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. Ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. Успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. І кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які до досягти значного результату. Що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. Принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. Як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. Життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. По-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. На мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. Безумовно, людина сама творець свого щастя. У всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. Тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!

Объяснение:патриот

Життя кожної людини може вважатися гідною, якщо він чогось досяг у житті. Для кожного періоду характерні різні досягнення, успіхи. Спочатку ми прагнемо добре закінчити школу, інститут, влаштуватися на престижну роботу. Для кожної людини життєвий успіх − це поняття різний, в залежності від життєвих цінностей. Останнім часом люди все частіше прагнуть до матеріальних благ.

Вважається, що життя вдалося, якщо чоловік самодостатній. Зараз ми вже навряд чи зможемо відмовитися від тих зручностей, які роблять життя простіше. Але ж це далеко не все, що потрібно для щастя. Здоров’я близьких людей, їх благополуччя ще більш цінні.