Зі словами- метушливі пташки, пернаті друзі, охоронці садів скласти речення

  з гілки на гілку перелітають метушливі пташки. птахи  - наші пернаті друзі.    сьогодні з батьками змайстрували кілька шпаківень,для охоронців садів.

ответ: только она на

жили в волшебном лесу части речи. частей речи было много, казалось, что больше уже и не надо. но вдруг, откуда ни возьмись, с неба свалилось причастие, только оно ещё не знало, что оно причастие. шло причастие и вдруг наступило в лужу. посмотрело на свое и отражение и воскликнуло: "я на прилагательное похоже! пойду жить к ним". пришло причастие к прилагательным и стало просить, чтобы его приняли. "я тоже волнистой линией подчеркиваюсь и за признаки отвечаю", - сказала часть речи, но ее никто не услышал. подошло главное прилагательное и говорит: "нет у нас места, иди-ка лучше к глаголам! " но и у глаголов места не нашлось.

каждая часть речи хотела себе больше запятых. в это время в волшебной долине их стало совсем мало. тогда увидели существительные и глаголы, что у причастия обороты есть, которые драгоценными запятыми были наполнены. стали существительные и глаголы на свою сторону причастие переманивать, начали драться и кричать, к кому оно пойдет. тогда причастие сказало: "я само по себе буду, и нечего больше ссориться". так появилась новая часть речи.

объяснение:

Однією з найкрасивіших будівель Вінниці заслужено вважається музично - драматичний театр імені Садовського, який був зведений відомим архітектором Артиновим в 1910 році лише за одинадцять місяців.

Це дійсно рекордний строк для побудови такого грандіозного проекту.

Довгі роки сцена театру належала виключно приїжджим колективам і лише в 1920 році на ній влаштувалася місцева трупа, організатором і ідейним натхненником якої став Гнат Юра.

Такі чудові артисти як В.Сокірко, Ф.Барвінская, А.Бучма починали своє творче сходження з підмостків цього театру.

Зворушлива любов до сцени і велика працьовитість акторського колективу, дозволили театру функціонувати навіть в суворі роки Великої Вітчизняної війни.

Успішні гастролі театру в Москві в 1957 році принесли йому заслужену популярність і присвоєння імені великого майстра української сцени М.Садовського.

Сьогодні Театр Садовського гордо і з гідністю несе своє почесне звання, даруючи глядачам чудові вистави, поставлені за творами класиків світової літератури і сучасних авторів, а постановка ліричної комедії «Будинок в якому переночував Бог» вважається найвдалішою роботою театру.