Сложить предложение со словами фигурист, футболист, фокусник.

На нашем утреннике гостями  были два фигуриста,три  футболиста и один  фокусник.

Природа рідного краю – це не тільки краса пейзажів, але ще й стан душі, надзвичайно гостре відчуття справжньої батьківщини, яке кожна людина трепетно ​​зберігає в собі довгі роки. безтурботність долин і полів, велична гордовитість лісів, неспішні річки і дзеркала озер, мінлива волелюбність моря – всі ця природна краса воістину прекрасна. але лише проникливі очі здатні побачити небезпеку зникнення всього прекрасного. і, на жаль, небезпека ця йде саме з боку самої людини. з одного боку, люди споконвіку всіляко використовували природні цінності в своїх цілях. але не можна не погодитися з тим, що наші далекі предки надзвичайно дбайливо ставилися до дарів самої природи, тоді як наше покоління являє собою породу жорстоких експлуататорів природних ресурсів.рідний край – це місце, де я народився, місце, яке мені дуже дорого. мені дорогий рідний край, тому що я тут народився, перший раз почав ходити, говорити, вчитися. тут я вперше пішов до школи, в перший раз святкував день народження, новий рік та інші чудові свята. тут мої родичі, моя сім’я, друзі, знайомі, з якими я проводжу дуже багато часу, і з цими людьми пов’язано багато приємних вражень. я впевнений, що у кожної людини є приємні і хороші спогади про рідний край. рідний край – особливе місце, все тут рідне, знайоме. люди, що народилися в одному краї і що зустрілися в іншому місті або країні, щиро раді зустріти земляка, навіть якщо його не знають.

-Привіт,як ти думаєш хто така особистість?

-Привіт.Не кожну людину можна так назвати. На мій погляд, особистість – це щира, цілісна людина, яка живе за покликанням. Вона зуміла пізнати свої схильності, розкрити свої таланти, здолати свої недоліки і завдяки цьому досягти успіху в житті та бути щасливою. При цьому вона з повагою ставиться до інших, не дозволяє собі зверхності та презирства.Треба володіти певним набором рис характеру та душевних якостей, щоб мати право нею називатися.

-А що ти розумієш під словом "душевні якості".І яким вони повинні бути?

-Душа—це куточок спокою, який належить лише нам, а тіло — обо-лонка, яка оберігає душу від зовнішніх подразників. Проте один без одного вони існувати не можуть. Це все одно, що горіх і ядро.На мою думку, душа відтворює якісну сутність людини, а тіло —

лише зовнішні принади, які з часом втрачають своє значення.Духовний світ людини глибокий, багатогранний, але непізнаний

до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим прекрасніше їїжиття. Велике значення мають духовні цінності.

-Як ти думаєш ,чи можна бути багатою

людиною, а почуватися нещасним?

-Так,тому що в душі, сповненій праг-

ненням до заможності, уже не лишається місця для добра.

-А чи можна навпаки,не мати багато грошей, а все ж таки бути щасливим?

-Так, бо душа бажає до й захистити як близьку, так і чужу людину. Однимсловом, слід мати щиру й красиву душу, щоб бути корисним, а не пройти по життю сірою тінню.

-А де народжуються всі вчинки людини?

-Усі вчинки народжуються в душі, благословляються в її соборі. Треба

керуватися в усіх діях вічним дороговказом — святинею собору своєї

душі.

-За що ти цінуєш людей?

- Я ціную людей не за привабливу зовнішність, а за щирість і відкритість

душі.

-А ,які добрі душевні якості ти цінуєш?

Я ціную щирість,співчуття,підтримку у важку хвилину,життєрадісність,відкритість,дружелюбність ,відвагу,ввічливість,терпіння,до хворим і бідним,милосердя.Я ціную таких людей,які залигаться поруч ,коли ти потрапив у біду,незважаючи на власні турботи і проблеми.

-Дякую,я зрозумів,буду розвивати у собі душевні цінності.Дякую,що ти приділив мені увагу.Бувай.

-До зустрічі