Сьогодні мій дядько запросив нашу родину до їхнього села. коли я їхала, у мене буле дивовижне враження, адже тут не так як удома. на зупинці я зустріла місцевого цього села, так він каже: - щось ви мені не знайомі, ві приїжчі? - так, я їду до дядька, але тут так не звично. -відповіла я. - ти ще не бачила наше велике поле. - так? а воно на справді велике? -з враженням спитала я. - бо у нашому місті таких міст немає, такі як поле, ріка, чи навіть яскравий ґанок. - чому, ходім я тобі усе покажу. -з радістю я відповіла так. але мені треба було отримати дозвіл від батьків, але мені пощастило, що людина доросла, і мені дозволили. - як гарно, наше місто зазвичай не таке, у ньому дуже багато машин, високі будинки, а тут усе, що душа забажає. - ну як, подобається? -спитаввін у мене. я відповіла радісним вігуком "так! " ось я вже прийшла до своїх батьків, і ми продовжили поїздку до нашого дядька. за цю бесіду я взнала про чого село набагато більше. я дуже щаслива!
lorsam36
24.04.2022
діти дуже люблять кататися на льоду та грати у хокей. дівчинка хоче стати фігуристкою тому кожного дня вона тринуеться на льодовому катку. їй подобаеться кататись. а хлопчики мріють стати хокеїстами вони старанно грають . а ще на нашому льодовому катку є гарні вболівальники вони кожного дня приходять подивитись гру .
легко починати-важко закінчувати
з добрим дружись-лихих стережись
брехня стоїть на одній нозі,а правда на двох
правда із дна моря виринає,а неправда потопає
скромних скрізь поважають,а хвальків зневажають