Укажи речення у якому є однорідні члени 1.останім часом значно збільшилася кількість звірів у мішаних лісах 2.зима на південому березі криму тепла і волога 3.улітку річки в степу пересихають від пекучого сонця. 4.квіточка фіалки підняла поверх трави свої бузкові очки.

Второе.зима на південому   березі  

Объяснение:

Сірий (присудок) ранок (підмет).

Ранок(що) Є сірий. Отже сірий присудок. ДВОСКЛАДНЕ.

    2.На вигоні палили(що робили? присудок) вогнище.

Речення ОДНОСКЛАДНЕ бо нема підмета.

    3.Чесне діло(підмет)-роби(присудо) сміло.

Оскільки перед тире підмет, а після присудок, то діло-підмет, роби-присудок. ДВОСКЛАДНЕ.

    4.Сяйво снігів. Сліпучість небес.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.

   5. Рясно вродили(присудок) яблуневі сади(підмет).

ДВОСКЛАНЕ

   6. У фізичній лабораторіїї створено(присудок) новий прилад.

ОДНОСКЛАДНЕ

   7. Як дбаємо, так і маємо.

ОДНОСКЛАДНЕ ускладнене однорідними присудками ( дбаємо, маємо)

Ще в давні часи люди прекрасно розуміли силу і значення слів в житті людини. можливо, вам відома знаменита філософська притча про трьох «ситах» сократа. до знаменитого давньогрецького мудреця прийшов знайомий, який хотів розповісти йому про одне його одного. і тоді сократ попросив «просіяти» його розповідь через три сита»: правди, добра і користі. виявилося, що вести, які приніс знайомий сократа, не цілком правдиві, погані і не принесуть ніякої користі. тоді славетний філософ запитав його, навіщо йому знати те, що має намір сказати йому знайомий. в алегоричній формі притча віщає нам про роль слова в житті людини. згадайте рядки російського поета вадима шефнера, говорять про те, що «словом можна вбити, словом можна врятувати». а чи завжди ми обережно і виважено підбираємо слова, пам'ятаючи, як багато вони значать в людському житті? чи пам'ятаємо те, що слово - це не просто символ, а щось більше? з найдавніших часів люди намагалися говорити, використовуючи певні правила, коротко і ясно. на глиняних табличках шумерів ще в iv-ii тисячоліттях до нашої ери знайдено настанови про те, як вести себе в розмові. у ті далекі часи люди розуміли, що не можна говорити в роздратованому стані, бо потім доведеться каятися. «закони ману», що являють собою давньоіндійський збірник поведінкових норм, свідчили, що не можна вимовляти слова в пригніченому стані. недозволено словами уязвлять або лякати інших. на стародавньому сході вважалося найбільшою образою піти, не дослухавши до кінця. грубі словесні образи, посилені образами і душевними переживаннями, можуть викликати серйозні захворювання. злі слова несуть негативну енергетику, шкоди людській психіці. на противагу їм добрі, теплі слова і побажання пам'ятаються роками, привносять гармонію і спокій у людську душу. але, на превеликий жаль, у сучасному житті ми часто забуваємо або не хочемо говорити ласкаві і ніжні слова. як було б здорово, якби люди не соромилися і не забували дякувати один одного, говорити красиві компліменти. нам богом дано великий дар - мову, з якого ми спілкуємося і передаємо інформацію. не можна забувати про велику відповідальності у поводженні з ним. слова мають величезну силу, яку можна використовувати на благо людини. адже саме вони - «одяг» наших думок, що визначають якість тих умов, в яких ми живемо.