Составить предложение с фразеологізмом " куплю витрішки"

одразу вибачаюся, почала писати і трохи занесло і з мініатюрою і з усмішкою. прибереш те, що не підійде.

зима у нас, як відомо, останнім часом якась не зимова. бо лінива стала. лінується і сніжком притрусити і морозцем обдати. якась напасть, а не зима. ні дітям тобі погратися у сніжки, ні дорослим поскиглити, коли ті приходять додому немов сніговики.

        он раніше, - дід розповідав, - ще з кінця жовтня–початку листопада починало падати на голову (раз сніг, раз бурулька – тут як поталанить). а тут на початку грудня щось випало, і нате: наступного дня вже майже нічого нема. ну хіба що калюжі і тонкий льодок де-не-де. це щоб веселіше падати було: береш розгін на ковзанці і летиш у калюжу. якщо по дорозі нікого не зачепиш, то бухнешся, а як зачепиш – бухнетеся обоє. а хто казав, що буде

          «то все від ліні зимової», -   каже мій дід. а він на зимах знається. всю війну пройшов пішки і розповідає, що тепліше за мінус десять зимою не було. «отоді вона не лінувалася, тоді ого-го! фріци геть вимерзли – таке робилося. то вона нам так : їх брала, а нас – ні. що за зими були! холодильників не треба було, кашу винесеш на мороз – одразу холодець! хоч бийся нею… може воно зараз і краще, тепліше, але тоді якось веселіше було».

        а я оце собі думаю, може вона просто втомилася і зараз відпочиває після тих воєнних трудозим?

                                                                    дуб

широко розкинув міцне гілля величезний крислатий дуб. його верхівка високо в небі розчісує хмарам коси.

скільки йому років? глибокі зморшки проорали його кору. цьому дубу вже понад 400 років. він був свідком багатьох подій. повз нього проносились урагани битв. дуб гордо стоїть на узліссі. ніякий вітер не в змозі обірвати його темно-жовте, аж руде, довгасте листя. він, немов вартовий, охороняє тишу осіннього лісу.