Як правильно пишеться анічці чи анечці?

Правильно будет анечці

Як на вашу думку розпізнати справжню щирість? щирість – це та риса людських відносин, яка робить їх справжніми скажіть, хто з вас хоче, щоб до нього люди ставилися погано? особисто я, стараюся до кожної людини відноситися з повагою і якоюсь не підробленою увагою. я не кажу, що мені завжди це вдається, але успішність цього полягає в одному понятті – щирість. так давайте сьогодні спробуємо по-роздумувати, протягом цієї короткої статті, що таке  та щирість, в чому  вона полягає? щирість – так як  побачити її можна кругом себе кожного часу, так і не можливо не помітити ту ситуацію в котрій її немає. на мою думку, щирість – це  та ситуація в житті, коли ти відносишся до людини, яка біля тебе так – неначе ти не спілкуєшся з якоюсь іншою людиною, а з самим собою, приділяєш стільки уваги – скільки хотів би отримати сам. щирість – це така річ, яку неможливо не відчути, але коли її немає – неможливо змиритися. щирість – це та риса людських відносин, яка робить їх справжніми і дарує в них тепло, яке повинно бути в кожного.

1--у ній народжується краса, гармонія,  лад,  єдність.  любов  —  радість,  любов  — джерело натхнення. споконвічна тайна людського буття. і щасливий той, хто спізнав у своєму житті силу цього дивного почуття юбов приносить щастя, любов приносить розпач, страждання. цим почуттям керувати неможливо. 2-- бо так вже створено світ, що не завжди виникає взаємність у коханні. і тоді здається, що найстрашнішої кари, муки та сліз не треба 3--життя прожити — не поле перейти. так говорить народна мудрість. а мій дідусь, уста цієї самої мудрості, не втомлюється повторювати, що жити треба по совісті. донедавна я навіть не замислювався над цими словами. проте насправді є над чим подумати. адже совість — це така моральна категорія, наявність чи відсутність якої характеризує і саму людину. або істоту, яка лише називає себе людиною. вот немного может вам оттолкнутся все починається в житті з малого: з зернини – хліб, з промінчика – коли господь нам вказує дорогу – радіє серце, наче в   2. я вдячний богу за любов велику, за те, що він мої гріхи простив, омив мене, і в небеса покликав, що він мене, як сина