Скласти речення зі словом не обережність, де воно пишеться окремо з часткою не

Не обережність, а вміння і знання -кращі помічники в будь-якій справі .

Дитячi - [ д  и т' `а  ч' i] - 6 б,6 зв.(д) - пригол,твердий,дзвiнкий,передньоязиковий(и) - голосний,ненаголошений(т') - пригол.,м'який,глухий,передньоязиковий я - (а) - голосний,наголошений(ч') - пригол.,м'який,глухий,передньоязиковий(i) - голосний,ненаголошенийдзвiнкi - [ дз в' i н к' `i] - 7б,6 зв.(дз) - пригол.,дзвiнкий,твердий, передньоязиковий(в') - пригол.,м'який,губний,сонорний(i) - голосний,ненаголошений(н) - пригол,твердий,сонорний,передньоязиковий,(к') - пригол,м'який,глухий(i) - голосний,наголошений.кущi - [ к у шч' i] - 4б,5 зв.(к) - пригол,твердий,глухий(у) - голосний,ненаголошенийщ - (ш) - пригол,глухий,передньоязиковий,м'який щ - (ч) - пригол,глухий,передньоязиковий,м'який(i) - голосний,наголошений.

Вот: на пасіціна старості літ джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, у яких краях ходив, з якими людьми зустрічався. діти слухали його й засинали коло його і на його руках.на все літо джеря перебирався в свій хуторець. він був за пасічника  й і в інших пасіках, котрі стояли поблизу.невеличка пасіка стояла в і. на косогорі в садочку, а проти неї  стояла крута гора, як стіна, вся зверху покрита густим лісом, а внизу  густою ліщиною.коло пасіки росли старі сади. між ними подекуди стояли здорові  старі дуби, ніби скелі. , вкрита садками, вилась попід горою і ховалась далеко в старому липовому лісі.невеличка джерина пасіка була обгороджена низьким тином. коло тину притулився курінь. попід вуликами вилися прочищені стежки,  а серед пасіки стояв важкий низенький хрест. під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи.коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку  над вуликами. за пасікою зеленів маленький баштан. довге гарбузиння  вилізло на курінь і почіплялось до тину. на самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці.джеря сидів на пеньку коло вогню і держав на руках маленького замурзаного онучка. коло нього сиділи дві дівчинки — внучки, а старший  хлопець стояв проти діда і не зводив з нього очей. дочка любка принесла дідові харч з клунку і стояла під гіллям груші, схиливши голову  і підперши щоку долонею. дід розказував онукам про далекий край, про  чорне море, про лиман. діти слухали, неначе якусь дивну казку.а в пасіці гули в вуликах бджоли своїм глухим гуком. в пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. косе сонячне  проміння обливало сивого діда червонястим світом