Написати твір роздум на одну з цих тем: 1) якого захисту сьогодні потребує моя держава? 2) чому я не чим не цікавлюся в житі? 3) чому втрачає популярність книга? !

  народ україни сьогодні потребує миру. я в цьому твердо переконаний. і я не маю жодного сумніву в тому, що специфіка   мала б спонукати всіх відповідальних політиків не вдаватися до дешевого політиканства та примітивних політичних спекуляцій і об'єднатися навколо збереження миру в державі.я хотів би чітко проінформувати та наголосити, що україна не зробила жодних поступок в питаннях своєї територіальної цілісності та державного устрою! ще раз наголошую – зараз йде війна за незалежність україни. не більше й не менше, за існування нашої держави, і ми нікому не ані питання суверенного устрою, ані питання незалежності, ані питання територіальної цілісності.ми залишаємося соборною й унітарною державою.і для того, щоб в цьому усі мали можливість переконатися, я наполіг на тому, щоб, незважаючи на нібито існування таких домовленостей, усі документи, які підписуються, негайно були оприлюднені. і щоб кожен мав можливість в цьому переконатися. народ україни сьогодні потребує чесної і відвертої розмови щодо того, в якій ситуації знаходиться країна, які сьогодні перед україною стоять загрози, яких відповідальних кроків від політиків та високопосадовців вона потребує. і я не маю жодного сумніву - нам вдасться це організувати. мир буде в україні, ми все для цього зробимо. все в україні буде добре - я в це вірю.

Про значення рідної мови в житті кожного з нас, про її суспільні функції чимало сказано та перекладено. І не тільки політиками та громадськими діячами, не тільки діячами культури і майстрами художнього слова, а й історією нашої держави і нашого народу. Тим дивнішим здається той факт, що на початку XXI століття деяким нашим співвітчизникам треба доводити прописну істину, висловлену у блискучих словах відомого російського письменника Костянтина Паустовського. Особисто я маю багато аргументів на користь його судження і хочу висловити деякі з них.

  Мабуть, кожен українець знає та принагідно повідомляє, що його мова - одна з наймелодійніших у світі. На конкурсі краси мов у 1934 р. у Парижі українська посіла третє місце після французької і перської. Ви тільки вслухайтеся, якою ніжністю, любов'ю сповнені не лише слова, а самі звуки Шевченкових рядків: "Неначе ляля в льолі білій, святеє сонечко встає".

  Моя мова мелодійна, пісенна і плавна. Вона тече, наче повноводна спокійна ріка, і дзвенить кожним своїм звуком: "Соловей, стуливши очі, у чашу ночі срібло точить". Почули посвист і тьохкання птаха у словах Олександра Олеся?

  А чи доводилося вам чути українські колискові?

Сонки-дрімки у віченьки,

А в роточок говорушки,

А в ніженьки ходусіньки,

А в рученьки ладусіньки.

Яка ще мова настільки багата на пестливі суфікси? Навіть у нашому Гімні натрапимо на них: "Згинуть наші воріженьки". А чому таке слово позначає ворогів? Та тому що українці - гостинний і доброзичливий народ, який брався за шаблю не для завоювань, а лише для оборони. Тому й мову наші предки створили ніжну, добру, пісенну. Шануймо ж і збагачуймо її!

Объяснение: