Твір ' україна а якій я хочу жити' 2 сторінкибудь ласка .

Цілком нормально бути хоча б трошки незадоволеним своєю країною. зрештою, країна існує в принципі для того, щоб забезпечувати свого громадянина всім необхідним, робити його щасливим і таким, що цією країною по-справжньому пишається. на жаль, сьогодні цього про україну сказати ніяк не можна. наша батьківщина сьогодні стала зовсім не такою, якою би я хотів її бачити. в ній існує багато дуже різних людей, які дотримуються відмінних ідеологій, що призводить до великої кількості найрізноманітніших конфліктів. аналіз тієї україни, яка є сьогодні, необхідний для розуміння того, що потрібно зробити, щоб вона перетворилася в ту країну, в якій дійсно хотілося б жити.по-перше, в нашій україні слід більш терпимо ставитися один до одного. регулярно ми стаємо свідками того, як українці принижують один одного, знущаються один над іншим, відмовляються один одного розуміти. така злостивість і дратівливість по відношенню до своїх співвітчизників просто неприпустима. вкрай важливо залишатися адекватною і розумною людиною, яка розуміє, що до свого співвітчизника потрібно ставитися так само, як і до брата, тобто бажати добра без будь-яких винятків. потрібно розуміти, що ми всі дуже різні, у нас різні політичні погляди, різна мотивація щодо того чи іншого.

    підготувати діалог про безпеку спілкування в інтернеті та телефоном пропоную так: - привіт, марусю! куди ти поспішаєш? - привіт, світлано! я йду на зустріч з одним хлопчиком, з яким познайомилась в інтернеті. - марусю, так не можна робити! - чого? - та це ж зовсім незнайома людина. ти ж не знаєш, хто сидить по той бік монітору. можливо, це заманив тебе у пастку злочинець. - ой, як страшно! я навіть не додумалась. тоді я нікуди не піду. - правильно. ти хоч свою адресу не повідомляла або якісь інші особисті дані? - ні, слава богу. ми розмовляли телефоном. тому я й повірила. - треба знати певні правила спілкування телефоном і в інтернеті із незнайомцями. нікому не можна довіряти та необхідно дбати про свою безпеку. в режимі онлайн так багато шахраїв та злочинців. - і тобі, подружко. може пройдемося? - підемо!

Сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. у повітрі повіяло прохолодою. за кілька хвилин з  тихим дзвоном упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ.  мені подобається  звук дощу, він є розслабитися й відпочити. звук різниться залежно від того, куди краплі. дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі.  він вистукує свої мелодії по моєму підвіконні  і я зачаровано слухаю   цю музику за вікном.