Провідміняти по відмінках слово 398 шкіл ( записуючи цифри словами)

Н.  триста дев"яносто вісім шкіл р. трьохсот дев"яноста восьми шкіл д. трьомстам дев"яноста восьми школам з.  триста дев"яносто вісім шкіл о. трьомастами дев"яноста вісьма  (вісьмома) школами м. трьохстах дев"яноста восьми школах   

Твір-опис "осінь". опис осені осінь. різнобарвна, розмаїта. спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. восени красиво. листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом. у середині осені з’являється  чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку. всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. після дощу в лісі багато грибів. на кущах спіють ягоди. у садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! воно солодке і пахуче, дуже смачне. осінь часто непогожа. за густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль. буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. збирають урожай в полях, садах, городах. потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. холоднішає. люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. з прощальними криками відлітають у вирій птахи. відчувається, що скоро настане зима. твір-опис осені (варіант 2) одного разу вранці виходиш на вулицю й відчуваєш особливу прохолоду. от і осінь. хоч сонце все ще яскраво світить, але вже не пече по-літньому. і вітер якось по-іншому колише дерева. і небо змінилося - ніби стало ближче. сонячне світло пом'якшало, пожовкло, воно більше не сліпить очі. зате радують око осінні вбрання природи - жовте, багряне, золоте листя дерев і кущів, строкаті квіти, ніжно-солом'яна суха трава. ось яскраві яскраво-червоні ягоди шипшини, грона горобини, геть вкриті солодкими китиці винограду, рум'яні яблука а золоті груші у садах, забавні парасольки-гриби під деревами в лісі і повітря змінилося. тепер воно наповнене новими осінніми пахощами - запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, стиглих яблук, осінніх квітів, винограду. у лісі пахне хвоєю та грибами. повітря ніби стало чистішим - це зник запах розпеченого асфальту, влігся після дощу пил. відчувається свіжість і прохолода. осінь і звучить по-особливому. шумить вітер, дощ дзвенить, шарудить опале листя. вже не чутно літніх пісень цвіркунів, але як і раніше дзижчать бджоли й оси, ласуючи стиглими грушами та виноградом. безтурботний літній цвірінькання птахів змінилося тривожними криками. скоро птахи великими зграями потягнуться туди, де і взимку тепло. осінь - красива, мінлива й зовсім ненудна пора.

Переді мною картина народного художника україни федора минайла ,,золота осінь'' на цій картини зображено чарівну пору. коли я дивлюся на неї, я милуюся красою карпат та відчуваю спокій.я думаю на картині зображено початок золотої осені. на полотні переважають жовтогарячий, багряний, вогнено-червоний кольори. якщо дивитися, починаючи з правого боку, то можна побачити , як жовтий колір переходить у смарагдово-зелений. на передньому плані картигі я бачу маленькі сільські хатинки. за ними стоять стрункі сосни, і десь на горизонті височіють дивовижні гори - карпати. дерева одягнені в різнокольоровий одяг. небо в художника вийшло похмуре, але десь через хмари пробиваються сонячні промені. на картині немає вітру, жоден листочок не поворухнувся. між сонними берегами тече спокійна річка.