Складіть 3 речення з фразеологізмами: заснуло сердце - прокинулась душа; легкий на руку - важкий на руку; душа болить, сердце крається

Коли я побачила їх разом,моє серце заснуло. настала весна,прокинулась моя душа. степан ще зі школи легкий на руку, бо все вдається чого забажає. він був сильним і важким на руку: кожен удар травмував суперника. д уша болить,коли бачу як вона сумує.від цієї тишини у мене сердце крається.

На одній лісовій галявині росла собі маленька жовта кульбабка. до кульбабки за смачним нектаром прилітали різні комашки: метелики, бджілки, джмелики. і кульбабці дуже дивитися як вони літають високо в небі. „ось би мені так колись політати, високо-високо, як ” мріяла собі кульбабка. а її сестрички квіточки тільки з неї сміялися: „як же ти полетиш? ти ж квітка, ми квіти не ходимо і не літаємо, а ростем, міцно тримаємось корінням до землі”. та кульбабка не зважала і продовжувала мріа чутки про дивну мрію кульбабки дійшли до лісової феї. і лісова фея вирішила здійснити мрію кульбабки. фея прилетіла до кульбабки, сіла на її ніжні жовті пелюсточки і запитала: „чи це правда, кульбабко, що ти мрієш літати? ”. „правда, – несміливо відповіла квіточка, – це моя найбільша мрія”. „я можу здійснити твою мрію, – сказала лісова фея, – але для того, щоб полетіти тобі доведеться спочатку ”. „померти? як це померти? ”, здивувалась кульбабка. а лісова фея пояснила: „твій гарний жовтий зів’яне, засохне, але на його місці розквітне нова квітка, біла і пухнаста, як твоя душа.” кульбабка задумалась на хвилинку, а тоді відповіла: „добре, я згідна”.  і справді ще до вечора гарна жовта квітка зів’яла, але наступного дня кульбабка розквітнула новою квіткою: кругленькою, білою і пухнастою. а коли подув легенький вітерець, кульбабка полетіла маленькими пушинками „ой як гарно, я лечу-у-у-”, тішилась кульбабка, джмелі і метелики тільки дивувались. а там де падали білі пухнастики виростали нові кульбабки, які вміли літати.

Однієї травневої суботи ми з однокласниками зібрались іти до лісу. плани мали грандіозні: зварити кашу, насмажити шашликів, а ще награтись і набігатись досхочу. аж ось нарешті всі зібралися. перевірили, чи все взяли, і хутко рушили. сонячне проміння пестило нас, зігріваючи уже по-справжньому. незрівнянні аромати дарувала яскрава травнева зелень. зупинившись на улюбленому місці, ми звично і швидко розвели вогонь, а незабаром запах польової каші уже розносився по галявині. посмакувавши кашею, хлопці побігли грати у волейбол, за ними попрямували й дівчата. чаклувати над шашликом залишився лише андрій — великий знавець і любитель цієї справи. гра була чудовою, і максим навіть роззувся — аби легше було бігати. ось тут і сталася біда. побігши в кущі за м’ячем, максим наступив на уламок скла. хлопець скрикнув від пекучого болю, а за мить уся шкарпетка була в крові. першою отямилася марійка. вона завжди брала з собою ліки першої необхідності. швидко обливши рану перекисом водню, туго затягла її бинтом. першу було надано, тепер необхідно було терміново повертатись у місто. друзі обережно посадили максима на велосипед і доправили до лікарні. провідувати однокласника прийшли всім гуртом. і назавжди запам’ятали сумний урок, що бігати без взуття не можна, а тим більше бити й розкидати скло!