Скласти речення зі словами ліс, казка, водій, вода.

Ліс: осінню ліс такий чудовий, його листя мають різні кольори: жовті, оранжеві, червоні та коричневі. казка: казка своєю цікавістю завжди має якусь загадку. водій: сьогодні коли я йшла дорогою до школи мене підвіз тато моєї подруги оленки, він є водій. вода: є три речі на які можна дивитися безкінченно- це вогонь, вода і на небо оповите зорями.

Мій улюбленець — це маленький хвилястий папужка. його звуть гоша. він яскраво-зеленого кольору. тільки па спині пташки збігають чорненькі смужки. тому папужка і зветься хвилястим. голівка та крильця папужки відрізняються за кольором від тулуба. вони теж смугасті, як і спинка, але чорні з жовтим.гоша маленький, він навіть може сидіти на моїй долоні. але в цієї пташки дуже довгі та лоскотливі когітки на малесеньких лапках! тому не вистачає зусиль, щоб втримати його хоча б хвилинку.в мого папужки довгий хвіст. його кілька сіреньких пір`їн, а найдовша пір`їна яскраво-синя! отакий в мене різнокольоровий папужка! гоша – це папужка-хлопчик, а тому в нього дзьоб голубого кольору. в папужок-дівчаток він рожевий. під дзьобом в гоші кілька чорненьких цяточок. а по обидва боки голови в нього дві яскраво-фіолетові плями. дзьоб в мого папужки кріпенький. якщо гоша схоче когось як слід дзьобнути, то тому буде непериливки. мій папужка маленький та верткий. а ще він дуже кумедний, коли нахохлюється або чистить пірячко. тоді він схожий на пухнасту пір`яну кульку.

Сьогодні був чудовий теплий день. сонечко пригрівало, віяв легенький весняний вітерець. небо було блакитне. наша сім`я вирішила піти й відпочити на природі. в цьому році бабуся подарувала  мені маленьке чорне кошеня. в нього були великі зелені очі та довга, чорна шерсть що виблискувала на світлі. за рік кошеня підросло і ми вирішили взяти його з нами на прогулянку. тільки ми вийшли з дому кошеня почало сильно тремтіти. моя мама взяла його на руки і воно одразу ж заспокоїлося.  ми прийшли на місце призначення і почали розкладати свої речі. кошеня вилізло з кошика й почало невпевнено обнюхувати територію. після того як ми закінчили розкладати речі я хотіла дати кошеняті шматочок ковбаски. але його там не ми все обшукали й не могли знайти тваринку. раптом я почула десь зверху нявкання. це було кошеня яке видерлося на дерево. ми почали його кликати і трохи згодом воно врешті решть зпустилося на землю. після цього ми почали виводити кошеня на вулицю частіше і воно вже нічого не боялося.