Складіть будь-ласка речення з перевірними словами: степи, тепленько, стежки

Зелені степи,жовті поля,високі   дуби та липи - це все, що вони бачили йдучи дорогою до лісу! цього дня був легкий,тепленький вітер. кажуть ці стежки ведуть до красивого замку.

Я вважаю, що дистанційне навчання не можна однозначно назвати хорошим чи поганим, адже є багато як переваг, так і недоліків. Ось, наприклад, до переваг можна віднести те, що кожен самостійно намагається опрацювати матеріал, більш прикладає зусиль, а крім цього — ніхто не заважає, як це буває на справжніх уроках. Тим не менше, кількість недоліків теж вражаюча. Час навчання не нормований і ми витрачаємо його понаднормово, чого не було б, якби ми ходили на заняття. Як би це сумно не було, але монітори, за якими ми раніше залюбки проводили б час, і справді негативно впливають на зір, нашу поставу і загальне самопочуття. Підсумовуючи, можу сказати, що це непоганий варіант навчання, якщо не враховувати деякі незначні проблем.

Ще з самого дитинства в кожному з нас виховували повагу: повагу до старших, до батьків, до вчителів і, врешті-решт, до самих себе. нам повсякчас нагадували, що коли ти сам себе не поважаєш, то інші теж не будуть тебе поважати! але, якщо це настільки широкорозповсюджений факт, чому ж ми так часто спостерігаєм прояви антиповаги у відносинах між батьками і дітьми, вчителями і учнями, а також не рідко між звичайнісінькими перехожими – зовсім незнайомими людьми! чому ці всім добре відомі правила знають не всі, а дотримуються їх взагалі рідкісні «екземпляри»?

отже, що таке повага? які її прояви? і як її в собі виховати?

думаю, буде доречним згадати прислів’я: «з яким хлібом ти до людей, з таким і вони до тебе! ». тобто перш за все потрібно навчитись поважати інших. , перший крок на шляху до виховання у самім собі поваги до оточуючих нас людей буде таким:

навчитися слухати (не перебивати посеред розмови) співрозмовника, вникати в зміст їхньої розповіді, підтримувати розмову власними доречними репліками, виявляти доброзичливість, посміхатися. якщо ви підлеглий – сумлінно виконувати свої обов’язки на роботі. якщо ви учень – вчитися в повну міру власних сил. і, найголовніше, – ніколи не ображати людину.

тільки такою поведінкою ви показуєте людині свою повагу до неї. якщо ж ви, за обмеженням хорошого виховання, не вмієте гідно поводити себе з людьми, спокійно і виважено вести розмову, то невдовзі у відповідь на вашу невихованість ви, як мінімум, одержите великий букет зневаги, неприємного відчуття недовіри, а то ще й вислухаєте цілий ряд повчань, які вам би слід було запам’ятати!

мені дуже часто зустрічались люди, які намагались викликати до себе повагу за крику. у більшості випадків такі старання зводяться до нуля. криком неможливо викликати повагу! вас швидше за все будуть просто боятися. а при найменшій слабкості з вашого боку просто «потоплять»! , крик – це, м’яко кажучи, не найкращий спосіб заробити собі авторитет в очах інших людей. уявіть собі ситуацію: ви захворіли і втратили вашу єдину зброю – голос! і що ж тоді? якими ще засобами ви скористаєтесь! всі, кому ваш крик давно набрид, зможуть сказати вам все, що думають, не боячись почути у відповідь грізний бас.

є люди, які, не промовивши ні слова, змушують вас схиляти перед ними голову! це люди діла! найкращий спосіб добитись поваги – це самореалізуватися, досягти чогось у житті, здобути хороший життєвий досвід. мій батько завжди мені говорив: «повагу треба заслужити! ». існує й інша народна мудрість: «сивина голови перед собою хилить! ». сивина в цьому випадку виступає скоріше уособленням мудрості, аніж кольором вашого волосся чи датою народження у паспорті.

але признання і повага можуть прийти і до того, як у вас почне сивіти волосся. і для цього потрібно зовсім не багато, достатньо лише знати трошки більше, вміти трошки більше, бачити трошки більше, ніж ті, від кого ви очікуєте цієї поваги. отож ставте планку повище, і вперед! але пам’ятайте: «знайдіть собі гідний авторитет! бо неможливо переплюнути того, від кого вчитеся усьому! ».