Іть порівняти вимову слів які пишуться з апострофом і без апострофа наприклад: моряк, соломяний , піря, буряк, ластівята, цвях, вянуть .

Якщо  у слові ставиться апостроф,  то  літера, перед якою його  поставили, читається без пом'якшення  (наприклад  у  слові  пір'я  буква  "р"  ичкається  як  "р",  а  не  як  "рь",  у  той  час  як  у  слові  буряк  вона  читається  як  "рь"). 

  твір      не      шукай      правди      в    інших    якщо у    тебе      її      немає  повноцінне життя кожної людини    не    можливе без спілкування з  іншими  . усі почуття ґрунтуються    на    відносинах між людьми і тим самим створюють характер самої особистості,    її    погляди та уподобання. з дитинства ми    шукаємо    друзів, людей, з якими нам цікаво і весело.  коли    ми дорослішаємо, поняття дружби набуває більш серйозного масштабу: обираючи собі друзів, ми звертаємо увагу    на    інтереси, погляди, принципи та моральність людини. потім з’являються однокурсники та колеги, і зі всіма ними    ти    будуєш якісь відносини, у яких ти хочеш якнайкращого відношення до себе. інколи ми стаємо занадто прискіпливі у виборі свого , забуваючи, ким насправді являємося ми самі. ми вимагаємо занадто багато від людей, хочемо їх поваги, довіри і щирості. та саме останній чинник часто стає причиною усіх людських конфліктів та неприємностей.  ніхто    не    хоче бути обманутим. усі    на    світі люди хочуть довіряти, і хочуть щоб їм довіряли. чи це можливо у сучасному світі? чи можливо сьогодні прожити чесно, без брехні та обману? більшість з вас подумки відповіло: ні. а хотілося б, чи    не    так? та спершу погляньмо самі    не  себе.  кажуть, людина притягує до себе таких самих людей, якою являється вона сама. запитаймо себе: чи я завжди говорив    правду  , чи завжди був щирим та відвертим зі своїми друзями, колегами чи батьками? я щиро сподіваюсь, що ваша відповідь    на    ці запитання буде стверджувальною. я сподіваюсь, але сумніваюся. то ж чи справедливо вимагати від людей щирості,    коли    сам говориш брехню? чи чесно картати їх за те, що    вони  сказали неправду,    коли      ти    теж    її    кажеш? чому ми хочемо жити зі світлим та відкритим поглядом,    коли    самі ж пускаємо порох комусь    в  очі? тому що    в    тих самих чужих очах ми бачимо найменшу скіпку, і    на  помічаємо колоди у своїх. тому що ми    не    усвідомлюємо, що самі є неідеальними, але підсвідомо свято віримо у це. тому що так побудований наш світ: вимагати і при цьому    не    відповідати своїм же вимогам.  чи можливо щось змінити? це питання я змушена залишити риторичним, адже, відверто кажучи, я можу лише зізнатися:     не    знаю. я    не    знаю, як створити світ і суспільство, побудовані    на      правді  , і чи можливо це взагалі. я думаю, що, як і у мене, у кожного з вас, шановні читачі, прослизнула єдина думка: потрібно починати з себе. як би банально    не  звучала ця фраза, але    вона    – це та сама    правда  , яку ми всі    шукаємо  .  якщо кожна людина хоча б у одному місті почне клопітку роботу у плані удосконалення самого себе, це місто стане моральною столицею країни, а пізніше, і усього світу. головне – вірити    в    майбутню перемогу    правди  над брехнею, бо віра підіймає людський дух і, навіть    в    найскрутніші часи веде його під руки до кінця, а інколи і несе його    на    своїх руках.  але якщо вам здається, що побороти брехню у світі і у собі неможливо, тоді згадайте мудрі слова нашого народу: «  не      шукай      правди      в    інших  ,    коли    у    тебе      її    нема».

З тих пір, як людина винайшла колесо, почалася ера спочатку двоколісного, а потім трьох – і чотириколісного транспорту. З кожним роком машин на вулицях міст стає все більше і більше. Щоб не було хаосу і аварій, були розроблені спеціальні правила дорожнього руху. Учасниками руху є і водії, і пішоходи. Недотримання правил призводить до аварій і нещасних випадків на дорогах. Особливо, якщо врахувати той факт, що українські дороги знаходяться в жахливому стані.

Правила дорожнього руху – це звід законів, які регулюють поведінку всіх учасників руху. Вони видаються у вигляді спеціальних брошур, їх можна знайти і в інтернеті. Перед тим як отримати права, майбутній водій здає іспит або тестування в місцевому відділенні поліції. Хто не здав іспит, права не отримує, а здає його знову.

Діти теж повинні знати правила дорожнього руху. Адже вони є учасниками руху, коли переходять дорогу крокуючи до школи. Хто живе далеко від школи, користується громадським транспортом. І треба знати, як правильно сідати в нього, виходити, з якого боку його можна обходити.

Деякі діти ходять в школу по дорозі. Їм треба знати по якій стороні можна йти, а по якій – ні. Треба знати як треба одягатися так, щоб водій здалеку помітив дитину, що йде по проїжджій частині. Особливо це актуально в період пізньої осені, коли темніє рано, сніг ще не випав і все чорне. Більшість доріг освітлюється тільки фарами машин – вуличне освітлення відсутнє. І буває так, що немає тротуару або в зимовий час він повністю занесений снігом і не почищений. А діти часто йдуть в школу, балуються по дорозі, вони запросто можуть вискочити на проїжджу частину. Цього робити не можна ні в якому разі. Діти не повинні перетворювати дорогу в місце для ігор.

Діти повинні знати, для чого потрібен світлофор і як ним користуватися. Цьому їх повинні навчити батьки. У багатьох населених пунктах, особливо маленьких, немає світлофора. А через них проходять жваві траси, по яким і вдень, і вночі рухаються машини. Треба знати, як правильно переходити дорогу за відсутності Світлофора.