Складки речення зи словами коси, коси.

Удівчинки були гарні коси. чоловіки взяли коси та пішли у поле працювати.

Свою першу поетичну збірку поль верлен назвав «сатуричні поезії». і це не випадково, адже відомо, що талановитий французький поет народився під знаком сатурну. за ствердженнями астрологів сатурн є демонічною планетою, яка викликає у людей, народжених під її знаком, схильність до меланхолії, туги і песимізму.дивлячись на творчість поля верлена можна впевнитися, що це дійсно так. в одному із сонетів першої поетичної збірки він писав: «моя душа народилася для жахливих катастроф». це пророцтво у подальшому підтвердилося усім життям поета. у цьому житті була і спроба стати добропорядним сім’янином, і боротьба за політичну волю, і тюремне ув’язнення, і поневіряння, і безпритульність, і повільне згасання творчого хисту та поетичного таланту, і падіння на саме дно паризького вищого світу.особисте життя великого митця багато в чому було визначене власними, епохальними катастрофами, так званими катаклізмами доби. саме надривне відчуття «кінця світу» знайшло своє втілення у поетичній творчості верлена, та й багатьох інших ліриків тогочасної франції. це відчуття не тільки забарвить у темні тони його сповідальні вірші, а й визначить долю митця, його душевний неспокій, «проклятість», як про цей стан скаже сам поль верлен, «пасинок власної долі».у більшості своїх поезій поль верлен викладав історію власного життя і власні переживання. він почав писати вірші ще будучи школярем. вже у цьому віці він прагнув якнайшвидше прилучитися до «дорослого» життя: почав споживати алкоголь і палити, але це так і не йому зрівнятися з оточуючими. верлен так ніколи і не набув звичок дорослої людини – смаку казенної діяльності і служби. єдиною його любов’ю усе життя залишалася поезія., особливо трагічні за своїм світосприйняттям вірші шарля бодлера, які були зосереджені на власній долі і власному житті автора. але у своїй поетичній творчості верлен пішов значніше далі, та ще й розширив напрями.вже в першій збірці поля верлена «сатуричні поезії» автор постає перед читачами як поет-музикант, поет-живописець, як по-справжньому зрілий поет. після виходу збірки його швидко ввели у коло молодих літераторів, більшість яких працювала у журналі «огляд прогресу». верлен щиро повірив в ідеали, які сповідували його товариші: необхідність боротьби з несправедливістю за поетичного слова, братерство, рівність і свобода усіх людей. така віра і відданість цим ідеям не випадкова, адже здатність потрапляти у моральну залежність від інших людей була однією з головних рис поля верлена. тому поет не стільки йшов по своєму життю самостійно, скільки його ніс «вихровий вир». про це він писав в «осінній пісні»: «вийду надвір – вихровий вир в полі млистім крутить, носить мене з жовклим листям».

Иття» це розповідь про тварину. випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою маргаритою. вона дуже хотіла улюбленця. але батьки відмовилися подарувати його. мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. від хом'яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. сестра, звичайно, засмутилася. стояла зима. одного вечора марго почула дивний шурхіт біля вікна. нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. сестра підбігла до вікна та побачила зовні на засніженому підвіконні жовто-зеленого папужку! дзьоб та довгий хвостик у нього були синього кольору! видно було, що папуга сильно змерз, напевно, випадково вилетів із будинку. сестра стала галасувати, прибігли її батьки. вони почали говорити, що папуга вже замерз. що він все одно скоро помре, навіть якщо його забрати додому. але все ж вони вирішили ризикнути і стали розклеювати утеплене на зиму вікно. вони дуже намагалися не шуміти! адже пташка могла злякатися, злетіти та загинути на морозі. як тільки вікно трошки відчинилось, марго одним спритним рухом схопила папужку. птаха відігріли, і вин вижив. папужку назвали гошею. так у моєї двоюрідної сестри з'явився ій улюбленець, про якого вона так мріяла! а маленький папужка просто дивом врятувався від лютої зими!