Згрупуй спорідненні(спільнокориневі) слова.запиши утворені групи: місто, місткий , місток, міст, вмістити, вміст, містечко, мостик.

- доброго дня!

- добридень!

- ми у вас хотіли б дещо попросити.

- що саме, хлопці?

- ми з друзями хочемо прикрасити наш під’їзд графіті.

- ви про   що, як це буде виглядати?

- розумієте, нам потрібен тільки тільки дозвіл від вас, і все а виглядати це буде просто чудово!

- ні, дозволу ми вам не , ви ж спотворите наш під’їзд.

- ніхто під’їзд не спотворить, будьте в цьому впевнені - ми розмалюємо його красивими малюнками.такого немає ще ні в якому під’їзді нашого міста. це буде дуже оригінально та креативно!

- знаєте, хлопці, нам потрібно подумати, адже кожного дня виходячи з квартири ми це будемо бачити.

- повірте, ви не пошкодуєте! ми чудово малюємо.

- ну тоді гаразд, малюйте, але щоб усе було в нормі.

- ! дякуємо вам ! ви не розчаруєтесь. до зустрічі!

- до побачення.

  зненацька екран погас,і в ту мить дмитро іванович відчув на своєму плечі чиюсь руку, він потягнувся своєю лівою рукою,хотів скинути руку того,хто стискав йому плече,але не зміг: пальці були неначе залізні,і вся рука була важка,нещадна ворожа, він озирнувся і був шокований - це був той самий робот, про якого він щойно дивився фільм. дмитро іванович швижко вибіг на вулицю, і важко дихаючи. тримав вхідні двері своєї квартири і усієї сили. аби тільки той страшний робот не вирвався назовні. але металева рука пробила двері. дмитро іванович з жахом біг містом, але нажаль, людей не було. робот наздагнав його, й хотів задушити, але в дмитра івановича було відчуття, що він кудись віддаляється від цієї скаженої залізяки. раптом він розплющив очі і зрозумів що це був лише страшний сон, але поки він спав, фільм про робота закінчився.  "ось і добре, нема чого жахіття на ніч дивитися" - подумав дмитро іванович і пішов спати. ну ось, все що можу, більше нічого в голову не лізе.