Текст переказу легенда про вишню 6 клас

Легенда про вишню пишається весною рясним білим цвітом, а літом смачними червоними кожне українське подвір’я, адже «садок вишневий коло хати» (т.шевченко) і цвіте там «мамина вишня в саду» (д.луценко).  люблять і шанують у нас вишню, як матір (за м.крищуком):   жила колись на україні одна родина. чоловік козакував при потребі, а відтак сіяв на зимівнику хліб. жінка була йому до і і доглядала за дітьми, бо було за ким. дав їм бог п’ятеро синів і одну дочку. зіп’ялися на ноги господарі, добралися до якогось там достатку. милувалися у вільну хвилину обоє своєю донечкою-писанкою і синами-соколами. обминало їх обійстя нещастя, бо хатина ховалася у глибокому байраку та й гострі шаблі й стріли батька та його синів завжди були на сторожі. та людське щастя у руках божих…  настали на україні важкі часи і вороги віднайшли той щасливий зимівник та й взялися до грабунку. стали проти ворогів батько з синами, але сила солому ломить: сміливих козаків постріляли і порізали. кинулися кати до хати та на їхній дорозі стала мати із самострілом. поклала кулею зайд, а сама впала на порозі рідної хати. тіла козачі вороги потягли із собою кудись, а маму донечка поховала у саду.  і сталося виросло на тому місці деревце, яке навесні зацвіло пишним білим цвітом, а літом налилося червоними , схожими на краплини крові. милувалася дівчина-сиротина цвітом деревця, а як спробувала смачних ягід, то враз заснула. і сниться їй те деревце , що з нього вийшла постать матері, стала біля неї і каже:   – видиш ня (бачиш мене, донечко? – шепотіли люблячі уста. – виш ня, доню?   з того часу те деревце називають вишнею. а що великою є душа кожної матері, то краплини-ягоди в неї великі та соковиті. 

Зубрперевод зубр(bison bonasus)                европейский дикий лесной бык рода зубров семейства полорогих. длина тела самцов до 3,5  м,  высота в холке 1,6—1,9  м,  весят 700—900  кг  (редко до 1,2  т). самки мельче (весят 400—600  кг).  окраска бурая, различных оттенков. длинные волосы на затылке и нижней части шеи образуют чёлку, бороду и бахрому подгрудка. хвост короткий с длинной и пышной кистью. половая зрелость у самок наступает в 3—4 года, у самцов несколько раньше. самки приносят ежегодно по 1 телёнку. питается з. зимой корой ивы, осины и др. древесных пород, а также побегами и почками деревьев и кустарников, летом — травой и листьями. пасутся обычно утром и вечером. стадные животные. взрослые самцы держатся со стадом только в период спаривания. в время з. были распространены в лесах центральной европы и на з. европейской части . к 20 в. дикие з. сохранились лишь в россии и были представлены двумя — равнинным, беловежским, населявшим беловежскую пущу, и горным, кавказским, обитавшим в горных лесах северо-западного кавказа. 

«володимир винниченко життєвий та творчий шлях степан васильченко біографія » тарас шевченко біографія коротко   22/01/2013 | біографії, життєвий шлях, письменники, шевченко тарас распродажа в разгаретуфли, босоножки, . все в разы дешевле! поспешитеlamoda.ua скидка 70%не пропустите! официальная распродажа обуви reebokmodnakasta.ua скидка 60%galaxy note 3 copyв связи с закрытием склада распродажа -50%tochtonado.com.ua 399 грнвесна 2014даже деловой стиль может быть ярким! пиджаки всех цветовlamoda.ua от 200 грн   тарас шевченко 9 березня 1814 — 10 березня 1861   біографія   тарас шевченко народився у 1814 році в селі моринці черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина григорія івановича шевченка. у тараса було 2 брати і 4 сестри. юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. дитинство шевченка провів у селах моринці та кирилівка, які належали його поміщику, генерал-лейтенанту василю васильовичу енгельгардту.помер 10 березня 1861 року в петербурзі. його ховають спочатку на смоленському кладовищі, але, згідно з «заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в україні над дніпром на тарасовій горі (м. канів). незважаючи на короткий життєвий шлях, тарас шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («», «сон», «катерина» та і («причинна»), повісті («княгиня», «музикант»). загальновідомі збірки його віршів — «кобзар» (рання творчість), «три літа», «у казематі» (написані в ув’язненні). тарас шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. випущений альбом картин тараса григоровича шевченка «живописна україна».