Підвівся іскра, полковий обозний, син остряниці якова, іван. (загине теж, в бою заживши слави, в недовгім часі після пушкаря, вертаючи до попелу полтави з посольства до московського царя) . увесь блідий, аж під очима чорно. – я прошу, люди, вислухать мене. багато слів страшних тут наговорено. ніхто не говорив про головне. я, може, божевільним тут . ми з вами люди різного коша. ця дівчина не просто так, маруся. це – голос наш. це – пісня. це – душа. коли в похід виходила батава, – її піснями плакала полтава. що нам було потрібно на війні? шаблі, знамена і її пісні. звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах. вона ж була як голос україни, що клекотів у наших корогвах! а ви тепер шукаєте їй кару. вона ж стоїть німа од самоти. людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти! важкий закон. і я його не зрушу. до цього болю що іще ? вона піснями виспівала душу. вона пісні ці залишає нам. ще тільки вирок – і скінчиться справа. і славний рід скінчиться – чураї. а як тоді співатиме полтава? чи сльози не душитимуть її? **************************************************************** поднялся искра, полковой обозный, сын остряницы якова, иван. (погибнет тоже, в бою снискав славы, в непродолжительном времени после пушкаря, возвращаясь к пеплу полтавы из посольства к московскому царю) . весь бледный, под глазами черно. - я прошу, люди, выслушать меня. много слов страшных здесь наговорено. никто не говорил о главном. я, может, сумасшедшим здесь . мы с вами люди разного коша. эта девушка не просто так, маруся. это - голос наш. это - песня. это - душа. когда в поход выходила батава, - ее песнями плакала полтава. что нам нужно на войне? сабли, знамена и ее песни. победы наши, мучения и руины бессмертные будут в ее словах. она была как голос украины, что клокотал у наших знаменах! а вы теперь ищете ей наказание. она стоит немая от одиночества. людей такого редкого дара хоть немного, люди, надо беречь! тяжелый закон. и я его не сдвину. к этой боли что еще добавлю? она песнями распевала душу. она песни эти оставляет нам. еще только приговор - и кончится дело. и славный род закончится - чураи. а как тогда петь полтава? или слезы не душат ее?
Андрей
27.07.2020
Привіт! поліна, слухай ти модешь мені відповісти на одне питання, мені просто потрібно для газети.привіт, добре, давай, але тільки на якусь тему-тема "як не спізнюватися" ти відповіси? -так, звичайно це я повинна свою думку сказати? -так, як ти думаєш-я думаю, щоб не спізнюватися треба собі помітити де-небудь, що буде дуже важлива зустріч (якщо ти йдеш в перший раз на роботу, влаштовуватися), також якщо погано з пам'яттю і забуваєш дивитися на час, і не хочеш опаздать наприклад: в школу можна поставити будильник, через скільки він продзвенить, щоб встигнути одягнутися, вийті.ето моя думка, налеюсь тобі ! -так, і! ти мені дуже сильно ! большое -немає за що
Алексеевич620
27.07.2020
Чому українську мову називають солов’їною? мова змалечку відкриває кожному свою красу та неповторність. українська мова багата на слова. їх, напевно, не злічити. одне значення можна виразити багатьма словами. вони називаються синонімами. українська мова має різні спеціальні засоби для милозвучного звучання. спрощення чи чергування звуків роблять її легкою для вимови. українська мова звучить ніжно та мелодійно. це виразно проявляється у колискових, народних та сучасних піснях. недаремно її називають солов’їною.